• Посилання скопійовано

Експорт, якщо засновник один: що з податками?

У підприємства - резидента України і нерезидента (Хорватія) один засновник і директор. Які особливості оподаткування (податок на прибуток і ПДВ), у разі експорту з першого на друге підприємство?

ПДВ

Жодних особливостей тут немає. ПДВ нараховується в загальному порядку, прийнятому для експортних операцій.

 

Податок на прибуток, якщо не застосовуються податкові різниці

І в цьому разі немає жодних особливостей. Дохід і витрати від експортних операцій визначаються в загальному порядку, формуючи фінрезультат до оподаткування, за яким визначається об’єкт оподаткування податком на прибуток згідно з пп. 134.1.1 ПКУ.

 

Податок на прибуток, якщо застосовуються податкові різниці

В наведеній ситуації може застосовуватися податкові різниця, встановлена пп. 140.5.1 ПКУ: фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Отже, перше питання, чи є відповідна операція контрольованою згідно із ст. 39 ПКУ.

Перші ознаки контрольованості наведені в пп. 39.2.1.1 ПКУ.

Одна з ознак – господарські операції здійснюються з пов’язаними особами нерезидентами.

У свою чергу, поняття пов’язаних осіб дивимося в пп. 14.1.159 ПКУ. Наприклад, юридичні особи будуть пов’язані, якщо одна і та сама фізособа володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25% і більше.

У ситуації, яку ми розглядаємо, фізособа - резидент України є засновником як підприємства резидента, так і нерезидента. Таким чином, ці два підприємства є пов’язаними особами.

Але операції між цими підприємствами будуть контрольованими, якщо одночасно виконується і друга ознака контрольованості, наведена в пп. 39.2.1.7 ПКУ:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Тобто, операції між наведеними в ситуації підприємствами будуть контрольованими, якщо обсяг операцій між ними за звітний податковий рік перевищує 10 млн грн і загальний дохід підприємства резидента України за цей самий рік більше 150 млн грн. Якщо обсяг операцій та/чи доходу буде меншим, операції не будуть контрольованими, а отже, різницю за пп. 140.5.1 ПКУ застосовувати не потрібно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202540
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025263
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025363
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202561
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025265