• Посилання скопійовано

Чи дисконтується довгострокова заборгованість за кредитом від нерезидента?

Українська компанія на загальній системі отримала кредит від юрособи - нерезидента (не пов'язані особи) на 3 роки під 10% річних з виплатою відсотків і тіла кредиту в кінці терміну договору. Чи потрібно проводити дисконтування тіла кредиту та відсотків? Чи можливо цього уникнути? Чи є цей кредит контрольованою операцією?

З 29.10.2019 р. діють  нові правила обліку довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості. Що стосується вже визнаної заборгованості, яка існує до 29.10.2019 року, вважаємо, що внаслідок внесення змін до П(С)БО згідно з п. 6 П(С)БО 6  змінюється облікова оцінка щодо раніше визнаної заборгованості. Згідно з п. 7 та п. 8 П(С)БО 6,  наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж статті звіту про  фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, а робити це потрібно в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Іншими словами, починаючи з дати балансу 31.12.2019 р. довгострокову заборгованість потрібно дисконтувати. Щоб уникнути дисконтування заборгованості, потрібно, щоб ця заборгованість не була довгостроковою, тобто строк її погашення має бути менше року з дати балансу або бути невизначеним (тобто це зобов'язання, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги).

Більш докладно про дисконтування читайте тут.

Поняття контрольованих операцій визначено у ст. 39 ПКУ.

Зокрема, відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ, до контрольованих операцій відносяться господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

Далі, відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.139.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, потрібно перевірити, чи підпадають обсяги доходів підприємства та обсяги кредитних операції під ці умови, і залежно від цього зробити висновок про те, чи є такі операції контрольованими.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202644
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202543
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202545
  • Код УКТ ЗЕД для електроводонагрівача Atlantic PC 10 RB
    Який код УКТ ЗЕД слід застосувати при імпорті/обліку електричного накопичувального водонагрівача (бойлера) Atlantic O’Pro Small PC 10 RB об’ємом 10 л (побутовий електричний водонагрівач накопичувального типу)?
    15.12.202531
  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202561