• Посилання скопійовано

Чи дисконтується довгострокова заборгованість за кредитом від нерезидента?

Українська компанія на загальній системі отримала кредит від юрособи - нерезидента (не пов'язані особи) на 3 роки під 10% річних з виплатою відсотків і тіла кредиту в кінці терміну договору. Чи потрібно проводити дисконтування тіла кредиту та відсотків? Чи можливо цього уникнути? Чи є цей кредит контрольованою операцією?

З 29.10.2019 р. діють  нові правила обліку довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості. Що стосується вже визнаної заборгованості, яка існує до 29.10.2019 року, вважаємо, що внаслідок внесення змін до П(С)БО згідно з п. 6 П(С)БО 6  змінюється облікова оцінка щодо раніше визнаної заборгованості. Згідно з п. 7 та п. 8 П(С)БО 6,  наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж статті звіту про  фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, а робити це потрібно в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Іншими словами, починаючи з дати балансу 31.12.2019 р. довгострокову заборгованість потрібно дисконтувати. Щоб уникнути дисконтування заборгованості, потрібно, щоб ця заборгованість не була довгостроковою, тобто строк її погашення має бути менше року з дати балансу або бути невизначеним (тобто це зобов'язання, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги).

Більш докладно про дисконтування читайте тут.

Поняття контрольованих операцій визначено у ст. 39 ПКУ.

Зокрема, відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ, до контрольованих операцій відносяться господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

Далі, відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.139.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, потрібно перевірити, чи підпадають обсяги доходів підприємства та обсяги кредитних операції під ці умови, і залежно від цього зробити висновок про те, чи є такі операції контрольованими.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Валютний нагляд за операціями з експорту та імпорту товарів між СГ України та ФО – нерезидентами, які не є іноземними СГ
    Якщо відносини між СГ України і фізособами – нерезидентами, які не є іноземними СГ за своєю сутністю є госпдіяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором, передбачають розрахунки в грошовій формі, за ними банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд
    24.07.202518
  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025661
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025474
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202582
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549