• Посилання скопійовано

Що потрібно вказувати при придбанні ліцензії у нерезидента: код УКТ ЗЕД чи ДКПП?

Підприємство придбаває ліцензію на програмне забезпечення у нерезидента. Ліцензія отримується електронною поштою. Що зазначати у номенклатурі ПН, складеної на придбання послуг у нерезидента, місце постачання яких є територія України: код УКТ ЗЕД чи ДКПП?

Об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. «а» і «б» пп. 185.1 ПКУ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Під постачанням послуг слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Своєю чергою, п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

  • результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
  • криптографічні засоби захисту інформації.

Програмна продукція (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання робіт, який може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.

Таким чином, можна зробити висновок, що надання ліцензії на програмне забезпечення є не постачанням товару, а постачанням послуг. У зв’язку з цим при заповнені податкової накладної необхідно керуватися саме Державним класифікатором продукції та послуг – ДКПП (зокрема, 58.29.5 - Послуги щодо видання ліцензії на право користування програмним забезпеченням).

Що ж до позначки про ознаку імпортованого товару, вважаємо, що в даному випадку вона не зазначається, оскільки відбувається не операція з постачання товару, а операція з постачання послуг (яке, своєю чергою, прирівняно до постачання програмної продукції).

Водночас, дійсно, як зазначають податківці у ІПК від 29.06.2017 р. №871/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, формою декларації та Порядком №21 не передбачено відображення в декларації обсягів придбання товарів і необоротних активів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, та обсягів послуг, отриманих від нерезидента, місцем постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ визначена митна територія України, і на які поширюється режим звільнення від оподаткування, а тому такі операції в декларації не відображаються.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Залік дебіторки нерезидента за експортом, що не перевищує 400 тис. грн, із заборгованістю по виплаті дивідендів
    ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та нерезидентом заборгованості за експортом і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експорта не перевищує еквівалент 400 тис. грн та операція не підлягає валютному нагляду
    Сьогодні 12:457
  • Експорт РЕЗ-товарів за періодичною МД: як оформляти РК?
    Підприємство здійснює експорт сільгосппродукції що підпадає під режим експортного забезпечення (РЕЗ). Оформлено періодичну митну декларацію (МД). Після чого товар вивозився двома частинами різними датами. Оформлено дві МД з різними датами перетину кордону. Яким чином оформити РК з метою приведення показників ПН у відповідність з показниками МД?
    16.02.202629
  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202654
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202562
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202558