Імпорт товару: якою датою та на підставі якого первинного документу його слід оприбуткувати на склад?

Запитання:

Якою датою та на підставі якого первинного документу слід оприбуткувати імпортний товар на склад, якщо:

• за контрактом товар постачається на умовах CFR (Україна) Incoterms-2010;
• дата інвойсу не співпадає з датою постачання товару на судно в порту відвантаження (коносамент датований 04.02.2019 р., а інвойс - 01.03.2019 р.);
• розмитнення товару відбулося 27.03.2019 р.?

Які спеціальні застереження до умов постачання контракту можна застосувати, щоб мати можливість оприбуткування імпортного товару датою розмитнення?

Відповідь:

Відповідно до Інкотермс 2010 умови постачання CFR Cost and Freight (... named port of destination) Вартість і фрахт (... назва порту призначення).

Термін «вартість і фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміну CFR (Україна) на продавця покладається обов'язок щодо митного очищення товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, в ситуації, яка розглядається, право власності на товар переходить покупцю на дату відвантаження, тобто на 04.02.2019 р.

У п. 5 П(С)БО 9 зазначено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначено. Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 8 П(С)БО 9). Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їхня собівартість, яка складається з фактичних витрат, перелічених в п. 9 П(С)БО 9.

При цьому в абз. 8 п. 9 П(С)БО 9 передбачено, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Виходячи з викладеного, дата переходу права власності на товар (дата відвантаження) та дата його фактичного отримання (дата доставки товару на склад покупця) не збігаються. Оскільки датою оприбуткування товару є його фактичне надходження на склад покупця.

При цьому митна декларація не підтверджує факт постачання товару. Відповідно до п. 20 ст. 4 МКУ митна декларація – це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно з ч. 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму. Це засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставляння відповідних митних забезпечень (у т. ч. за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій №2, приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа.

При прийманні запасів матеріально відповідальна особа перевіряє відповідність запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах (п. 4.5 Методичні рекомендації №2).

У п. 3.6 Методичних рекомендацій №2 зазначено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Отже, в ситуації, яка розглядається, коносамент, інвойс та митна декларація є супроводжувальними документами, на підставі яких відповідальною особою оформлюється прибутковий ордер (або прибуткова накладна) та які до нього додаються.

Щоб мати можливість оприбуткування імпортного товару датою розмитнення в контракті можна передбачати, наприклад, умови постачання DAP (Delivered At Piont (... named point of destination), постачання в пункті (... назва пункту).

Термін «поставка в пункті» (новий термін, введений в Інкотермс 2010) означає, що продавець виконав своє зобов'язання щодо постачання, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.