• Посилання скопійовано

Як оподаткувати транспортні послуги підприємству-отримувачу товару?

У специфікації до ЗЕД-договору з нерезидентом окремо виділено транспортні витрати щодо доставки товару до України, яка сплачується постачальнику-нерезиденту, оскільки постачальник замовляє їх у іншого нерезидента. Як оподаткувати транспортні послуги підприємству-отримувачу товару?

Згідно з п. 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, які придбані за плату, є їх собівартість, яка складається з фактичних витрат, наведених в п. 9 П(С)БО 9, до складу яких належать витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання. 

Виходячи з того, що замовником транспортних послуг є постачальник-нерезидент, то отримувач товару лише компенсує йому витрати на підставі договору (специфікація є його невід'ємною частиною) та товарно-транспортного документу, в якому найменування українського підприємства зазначено як вантажо-отримувач.

У ст. 9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» зазначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

  • авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
  • міжнародна автомобільна накладна (CMR);
  • накладна СМГС (накладна УМВС);
  • коносамент (Bill of Lading);
  • накладна ЦІМ (CIM);
  • вантажна відомість (Cargo Manifest);
  • інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів включено до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ).

Отже, транспортні витрати включаються до митної вартості товарів, на яку нараховуються мито, митні платежі та збори, а також непрямі податки (ПДВ, акцизний податок) тощо, залежно від виду товару та заявленого митного режиму. Додатковому оподаткуванню зазначені транспортні витрати не підлягають.  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202424
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202420
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024284