• Посилання скопійовано

Продаж автомобіля фізособі-нерезиденту на території України

Чи може підприємство закрити валютний контроль за експортною декларацією виписками банку та видатковою накладною?

Запитання:

Фізособа-нерезидент згідно з договором перерахував кошти у гривні з банку на території України на гривневий рахунок підприємства. Підприємство відвантажило автомобіль згідно з виписаною видатковою накладною, а також зареєструвало податкову накладну. Після оформлення документів нерезидент вивіз автомобіль за межі України оформивши експортну декларацію на підприємство. Виник валютний контроль.

Чи може підприємство закрити валютний контроль за експортною декларацією виписками банку та видатковою накладною. Які податкові наслідки?

 

Відповідь:

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ — оподатковуються за ставкою 20%;
  • вивезення товарів за межі митної території України  — оподатковуються за ставкою 0%.

Якщо здійснювалась «класична» операція (на митній території України) постачання автомобіля, то така операція не попадає під валютний контроль за своєю суттю на відміну від розрахунків за експортними операціями.

У разі експорту товарів відповідно до пп. «б» п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Причому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією. І на дату виникнення ПЗ відповідно до п. 201.1 ПКУ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну з типом причини «07» та зареєструвати її в ЄРПН. 

Відповідно до розділу 2 Інструкції №136 виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше встановленого законодавством України строку з дати оформлення МД. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД.

Згідно з п. 1.1 Інструкції №136 коли відбувається здійснення експортної поставки, оформляється МД. Дані з електронного реєстру вивізних митних декларацій, подаються Державною митною службою України до Нацбанку. А надалі, уповноважений банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Зверніть увагу, необхідною умовою для здійснення розрахунків у гривнях між резидентами і нерезидентами за операціями купівлі-продажу товарів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів є визначення гривні як валюти розрахунків в укладених зовнішньоекономічних договорах (контрактах). Статтею 17 Указу №41/98 встановлено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків у іноземній валюті Законом №185. Тобто при здійсненні розрахунків у гривнях суб’єкти ЗЕД мають дотримуватися строків розрахунків.

Для здійснення резидентами розрахунків у валюті України за експортно-імпортними операціями з нерезидентами використовуються кореспондентські рахунки в гривнях. Порядок ведення кореспондентських рахунків визначено розділом 4 Положення №118.

Відповідно до п. 4.2 Положення №118, для здійснення контролю уповноваженим банком за операціями резидентів кошти в гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунку банку-нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок та обліковуються на цьому рахунку до того часу, поки клієнт не надасть банку документи, передбачені вимогами Положення №118, але не більше п'яти робочих днів (враховуючи день зарахування коштів на розподільчий рахунок). Перерахування гривні на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком підтвердних документів. 

За п. 4.4 Положення №118 перерахування коштів на користь резидентів за товари здійснюється на підставі експортно-імпортних договорів резидентів з нерезидентами.

Відповідно підприємство повинно звернутись безпосередньо в уповноважений банк для зняття операції з валютного контролю, та подати йому наявні документи – договір купівлі-продажу автомобіля, видакову накладну, виписку банку, яка свідчить про отримання оплати.

Але, якщо виявиться, що це постачання товару на митній території України, тоді така операція не може розглядатись яе експорт товару. Відповідно ця операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% і відображається тільки у рядку 1.1 декларації з ПДВ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025651
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025472
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202580
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202538