Повернення передоплати від постачальника за допомогою виконавчої служби

В бухобліку здійснена передоплата (аванс) за товар, перерахована іншому підприємству, відображається проведенням: Дт 371 Кт 311. 

Тобто, одночасно із списанням коштів з банківського рахунку (зменшення активів) відбувається визнання дебіторської заборгованості постачальника (збільшення активів). 

Коли у покупця виникає сумнів в тому, що така дебіторська заборгованість буде погашена (зокрема, поверненням авансу або постачанням товару), він нараховує резерв сумнівних боргів. 

Методи формування резерву сумнівних боргів наведено в п. 8 П(С)БО 10, а в додатку до цього стандарту є числові приклади застосування методів. Підприємство має право обрати будь-який метод із зазначених у П(С)БО 10.

Створення резерву сумнівних боргів відображається за проведенням Д-т 944 К-т 38, а списання безнадійної заборгованості за рахунок такого резерву – проведенням Дт 38 Кт рахунку, на якому обліковується дебіторська   заборгованість (в наведеному випадку - 371). Якщо ж суми створеного резерву недостатньо для списання дебіторської заборгованості, то списання безнадійної дебіторської заборгованості відображається проведенням Дт 944 Кт 371.

У випадку, якщо частина коштів боргу була повернена покупцю (зокрема, і за допомогою виконавчої служби), робиться проведення Дт 311 Кт 371. 

На дату складання наступного балансу підприємство має визначити суму резерву сумнівних боргів. При цьому слід буде враховувати суму дебіторської заборгованості, яка існує на дату такого складання. Отже, сума погашеної за рахунок повернення коштів дебіторської заборгованості за дебетом субрахунку 371 в такому розрахунку вже участі не прийматиме. 

І якщо внаслідок розрахунку виявиться, що сума резерву має бути меншою (що логічно, адже внаслідок погашення частина дебіторської заборгованості вже списана з балансу, але не обов’язково, адже протягом кварталу загальна сума дебіторських заборгованостей на підприємстві могла зрости), робиться списання зайво нарахованої суми резерву. Це робиться проведенням Дт 38 Кт 716. Тобто, визнані при створенні такого резерву витрати компенсуються визнаним при списанні зайво нарахованого резерву доходу. 

Про відображення операцій з сумнівними боргами в податковому обліку платників податку на прибуток ми писали тут>>>

Щодо ПДВ ситуація наступна. При здійсненні передоплати (авансу) за товар платнику ПДВ покупець- платник ПДВ мав право на визнання податкового кредиту, якщо постачальник склав та зареєстрував відповідну податкову накладну.

Пунктом 192.1 ПКУ визначено, що при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та покупця підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування покупцю. 

Отже, самостійно скласти такий документ ви не можете, це має зробити постачальник, з якого виконавча служба утримала кошти для повернення вам боргу. А ось зареєструвати такий розрахунок коригування маєте саме ви. І лише він надасть право постачальнику зменшити його податкове зобов’язання, визнане ним при отриманні передоплати (авансу).

Формально, лише цей документ дає можливість і вам, як покупцю, зменшити визнаний податковий кредит. Але у податківців з цього існує власна (хоча і не визначена нормативно) точка зору. Вона наведена у «ЗІР» на сайті ДФСУ:"у випадку повернення постачальником покупцю суми попередньої оплати за товари/послуги, придбання товарів/послуг фактично не відбувається. А тому такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого при придбанні товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної!".

Таке роз’яснення є, але на підставі якого документу слід зробити коригування, законодавством не визначено. Не зрозуміло і те, як відобразити таке коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки, в декларації з ПДВ.  Хоча, наприклад, тут податківці вважають, що таке коригування відображається у рядку 12 розділу ІІ  декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.