Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно д п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (п. 14 Порядку №569).
Відповідно до п. 24 Порядку №569 Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.
На запит платника податку шляхом надсилання електронного повідомлення ДФС надає інформацію про рух коштів на його електронних рахунках (інформація про суми коштів, перерахованих з електронних рахунків платника до бюджету, на спеціальний рахунок, на поточний рахунок платника).
Відповідно до п. 42-1.2 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
На нашу думку, подавати дод. 4 до Декларації з ПДВ абсолютно не доцільно та не законно — ця сума не має жодного відношення до обігу сум ПДВ за електронним рахунком.
Варто почати саме зі звірки бюджетного рахунку щодо ПДВ. У разі, якщо фіскали вкажуть на наявність заборгованості, то за результатами такої звірки треба звернутись до ДПІ з проханням виправити помилку. Якщо Ви не отримаєте відповіді або отримаєте відповідь з проханням надати дод. 4 до Декларації з ПДВ (необхідність вчинити Вами як платником податків інших дій), скласти скаргу до вищого органу за бездіяльність посадових осіб фіскального органу через помилку, яку вони зробили самостійно. Сума у 20 тис грн взагалі не мала попасти на електронний рахунок. Слід сказати, що в цій ситуацій ні Порядок №569, ні Порядок ведення ЄРПН, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246, не містять порядку виправлення подібних помилок.
У разі, якщо платнику податків буде видана звірка без 20 тис грн (тобто без недоїмки за бюджетним рахунком), то на всі дзвінки та інші звернення з боку фіскалів, потрібно надавати копію цієї звірки. Цю помилку, на нашу думку, вони мають виправити самостійно.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
