• Посилання скопійовано

Помилкова переплата за бюджетним рахунком з вини ДПІ не може виправлятись платником податків

Юрособа відправила лист в ДПІ м. Києва для перерахування суми переплаченого ПДВ з бюджетного рахунку на електронний рахунок підприємства в розмірі 2 227,00 грн, але Казначейство зарахувало - 22 227,00 грн, що викликало недоїмку в розмірі 20 000,00 грн й переплату в цьому ж розмірі. Як діяти, щоб Казначейство виправило помилку?

Відповідно д п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (п. 14 Порядку №569).

Відповідно до п. 24 Порядку №569 Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку шляхом надсилання електронного повідомлення ДФС надає інформацію про рух коштів на його електронних рахунках (інформація про суми коштів, перерахованих з електронних рахунків платника до бюджету, на спеціальний рахунок, на поточний рахунок платника).

Відповідно до п. 42-1.2 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

На нашу думку,  подавати дод. 4 до Декларації з ПДВ абсолютно не доцільно та не законно — ця сума не має жодного відношення до обігу сум ПДВ за електронним рахунком.

Варто почати саме зі звірки бюджетного рахунку щодо ПДВ. У разі, якщо фіскали вкажуть на наявність заборгованості, то за результатами такої звірки треба звернутись до ДПІ з проханням виправити помилку. Якщо Ви не отримаєте відповіді або отримаєте відповідь з проханням надати дод. 4 до Декларації з ПДВ (необхідність вчинити Вами як платником податків інших дій), скласти скаргу до вищого органу за бездіяльність посадових осіб фіскального органу через помилку, яку вони зробили самостійно. Сума у 20 тис грн взагалі не мала попасти на електронний рахунок. Слід сказати, що в цій ситуацій ні Порядок №569, ні Порядок ведення ЄРПН, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246, не містять порядку виправлення подібних помилок.

У разі, якщо платнику податків буде видана звірка без 20 тис грн (тобто без недоїмки за  бюджетним рахунком), то на всі дзвінки та інші звернення з боку фіскалів, потрібно надавати копію цієї звірки. Цю помилку, на нашу думку, вони мають виправити самостійно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перепродаж авто юрособою без реєстрації в МРЕО
    Чи має право юрособа, яка придбала автомобіль для подальшого продажу, перепродати його кінцевому покупцю без попередньої реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на себе в сервісному центрі МВС (МРЕО), з урахуванням чинних норм законодавства щодо торгівлі вживаними авто та обов’язку реєстрації транспортних засобів?
    23.03.202634
  • Збитки ТОВ та зменшення чистих активів у 2026 році: обов’язки директора та обмеження повноважень (аудіоверсія)
    Я є директором ТОВ. За підсумками минулого року підприємство отримало значний збиток, через що власний капітал компанії суттєво зменшився. Які мої подальші дії згідно із законом, щоб уникнути персональної відповідальності за борги компанії? Крім того, чи впливає таке зниження вартості чистих активів на мої повноваження щодо самостійного укладання нових договорів з нашими контрагентами?
    20.03.20261 010
  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026126
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 789
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 5022