• Посилання скопійовано

Помилкова переплата за бюджетним рахунком з вини ДПІ не може виправлятись платником податків

Юрособа відправила лист в ДПІ м. Києва для перерахування суми переплаченого ПДВ з бюджетного рахунку на електронний рахунок підприємства в розмірі 2 227,00 грн, але Казначейство зарахувало - 22 227,00 грн, що викликало недоїмку в розмірі 20 000,00 грн й переплату в цьому ж розмірі. Як діяти, щоб Казначейство виправило помилку?

Відповідно д п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (п. 14 Порядку № 569).

Відповідно до п. 24 Порядку № 569 Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку шляхом надсилання електронного повідомлення ДФС надає інформацію про рух коштів на його електронних рахунках (інформація про суми коштів, перерахованих з електронних рахунків платника до бюджету, на спеціальний рахунок, на поточний рахунок платника).

Відповідно до п. 42-1.2 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

На нашу думку,  подавати дод. 4 до Декларації з ПДВ абсолютно не доцільно та не законно — ця сума не має жодного відношення до обігу сум ПДВ за електронним рахунком.

Варто почати саме зі звірки бюджетного рахунку щодо ПДВ. У разі, якщо фіскали вкажуть на наявність заборгованості, то за результатами такої звірки треба звернутись до ДПІ з проханням виправити помилку. Якщо Ви не отримаєте відповіді або отримаєте відповідь з проханням надати дод. 4 до Декларації з ПДВ (необхідність вчинити Вами як платником податків інших дій), скласти скаргу до вищого органу за бездіяльність посадових осіб фіскального органу через помилку, яку вони зробили самостійно. Сума у 20 тис грн взагалі не мала попасти на електронний рахунок. Слід сказати, що в цій ситуацій ні Порядок №569, ні Порядок ведення ЄРПН, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246, не містять порядку виправлення подібних помилок.

У разі, якщо платнику податків буде видана звірка без 20 тис грн (тобто без недоїмки за  бюджетним рахунком), то на всі дзвінки та інші звернення з боку фіскалів, потрібно надавати копію цієї звірки. Цю помилку, на нашу думку, вони мають виправити самостійно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202413
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202433
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202430
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202432
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024131