• Посилання скопійовано

Документальне оформлення і облік мобільного зв’язку на підприємстві

Який порядок документального оформлення мобільного зв'язку, що використовується в виробничих цілях на підприємстві: чи потрібно встановлювати ліміти, закріпляти за працівниками мобільні номери? Які наслідки в разі перевищення лімітів? Що з бухобліком мобільного зв'язку? Підприємство має договори з операторами мобільного зв'язку та веде облік за МСБО

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Мобільний зв’язок на підприємстві використовується для цілей ведення його статутної діяльності, але нерідко виникають питання щодо використання його працівниками у своїх особистих цілях.

Дещо про документальне оформлення та бухгалтерський облік витрат на мобільний зв’язок ми писали ще у 2013 р. Зараз цей матеріал в актуальний, крім розділу про податок на прибуток.

Чи встановлювати ліміти витрат на мобільний зв’язок, кожне підприємство вирішує самостійно, виходячи з особливостей своєї діяльності та умов придбання послуг мобільного зв’язку. В будь-якому разі кожний мобільний номер потрібно закріпити за певним працівником. Про це видається наказ керівника.

Наприклад, якщо тарифи на мобільні послуги передбачають фіксовану абонентську плату за певний пакет послуг, підприємство може встановити, що витрати в межах передплаченого пакета вважаються витратами самого підприємства. Якщо ж абонент (працівник)  скористався послугами в обсязі понад оплачений пакет, то це буде вважатися особистими витратами такого працівника. Інший приклад: тарифними умовами не передбачено абонентську плату, натомість в кінці місяця оплачується фактична вартість спожитих послуг. В цьому разі доцільно буде встановити ліміти на кількість або вартість послуг.

Також питання оформлення витрат на мобільний зв’язок стало предметом розгляду Вищого адміністративного суду України в ухвалі №К-4877/08 від 18.05.2010 р. На думку ВАСУ, документами, які підтверджують використання мобільного зв’язку (роумінгу) виключно у виробничих цілях, є наказ керівника про придбання мобільних телефонів, правила користування мобільним зв’язком, затверджені керівником, та список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами.

Зокрема, в наказі про використання мобільного зв’язку на підприємстві доцільно вказати:

  • підстави застосування мобільного зв’язку у діяльності підприємства;
  • перелік працівників (краще тут вказувати найменування посад, адже конкретні працівники можуть звільнятися та прийматися на роботу, а мобільний телефон закріплюється за посадою), які мають забезпечуватися засобами мобільного зв’язку;
  • обсяг часу, коштів (ліміт), який дозволяється використовувати на протязі обумовленого періоду (як правило – місяця);
  • інші особливості використання мобільних телефонів та користування.

ДФС у підкатегорії 103.02 системи «ЗІР» у відповіді на питання «Чи виникає об`єкт оподаткування ПДФО, якщо ЮО сплачує вартість виробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі ЮО?» дійшла висновку, що вартість послуг мобільного зв’язку не є додатковим благом працівників і не оподатковується ПДФО та військовим збором у разі дотримання таких вимог:

  • працівники здійснюють виробничі телефонні розмови за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку лише у виробничих цілях;
  • мобільні телефони, із яких відбуваються дзвінки, перебувають на балансі підприємства.

Щодо документального оформлення, для неутримання ПДФО та військового збору, на думку ДФС, повинен бути в наявності такий пакет документів:

  • угода про надання послуг мобільного зв’язку;
  • список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю;
  • розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов (послуга з так званої «деталізації рахунка») тощо.

Зазначеного пакета документів достатньо для того, аби оплата виробничих телефонних розмов працівників не обкладалася ПДФО та військовим збором.

Якщо працівники якимсь чином перевищили наданий їм ліміт користування мобільним зв’язком, то вартість такого перевищення буде для них оподатковуваним доходом. Якщо така компенсація передбачена колективним (трудовим) договором, то вона з метою оподаткування вважається заробітною платою, а отже, обкладається ПДФО за ставкою 18%, військовим збором — за ставкою 1,5% і на неї нараховується ЄСВ.

У разі якщо така компенсація не передбачена колективним (трудовим) договором, з метою оподаткування вона вважатиметься додатковим благом працівника, отриманим у негрошовій формі (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ), і, відповідно, обкладатиметься ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Сума ПДФО розраховується із застосуванням «натурального коефіцієнта» (п. 164.5 ПКУ).

В бухгалтерському обліку витрати на мобільний зв’язок, як правило, відносяться до складу адміністративних витрат. Також підприємство може прийняти рішення щодо обліку витрат на мобільний зв’язок в залежності від сфери, в якій зайняті працівники, що ним користуються. В цьому разі витрати на мобільний зв’язок можуть належати до виробничих, загальновиробничих витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673