Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21. Відразу зауважимо, що декларацію з ПДВ з позначкою "0110" подають всі платники податку. В такій декларації відображаються розрахунки з бюджетом.
Ті платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування (СГ, які відповідають критеріям п. 209.6 ПКУ) крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121" / "0122" / "0123", що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму.
Платники ПДВ - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежим, крім декларації 0110, подають декларацію з позначкою "0130", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період.
Але дія спецрежиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, поширюється на вирощування зернових та технічних культур, перелік яких зазначено у пп. 209.17.1 ПКУ.
Тому, враховуючи зернові культури товарних позицій, зазначених у запитанні, платник повинен був звітуватися за загальною формою декларації з позначкою "0110" (що він і робив).
Водночас, до 1 січня 2016 року для всіх платників ПДВ діяв п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, який звільняв від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових та технічних культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (з 1 січня 2016 р. цю норму виключено). Але у 2014 році і до 01.07.2015 року діяв п. 198.4 ПКУ. За цією нормою, якщо придбавались товари (послуги), що призначались для звільнених від оподаткування операцій суми ПДВ до складу ПК не відносились. Після 01.07.2015 р. до складу ПК відносяться всі суми податку, але в подальшому потрібно враховувати вимоги п. 198.5 та ст. 199 ПКУ.
А саме: за п. 198.5 ПКУ платники ПДВ у разі використання товарів в звільнених від ПДВ операціях (зокрема за колишнім п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ до 01.01.2016 р.), але при придбані яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, повинні нараховувати ПЗ з ПДВ (зараз враховуючи зміни до ПКУ можна скористатись п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, додатково див. лист ДФСУ від 26.04.2016 р. №9389/6/99-99-15-03-02-15).
Тому вважаємо, що перш за все платнику ПДВ потрібно проаналізувати, а звідки у нього, в результаті здійснення пільгованих операцій, накопичувалося від’ємне значення податку, відображене ним у декларації з ПДВ? І якщо правом на ПК такий платник податку скористався неправомірно або не визнав своєчасно ПЗ за таким ПК на підставі п. 198.5 ПКУ, то йому доведеться подати уточнюючі розрахунки до відповідних декларацій, як наслідок від’ємне значення просто зникне.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись