ТОВ оплачує послуги за користування зв’язком працівникам їх мобільних телефонів для госпцілей: чи буде додаткове благо?

Підпунктом 14.1.47 ПКУ визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ), є додатковим благом.

Податківці зауважують, що сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування  ЄСВ за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях: зокрема, це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Зазначена позиція податківців розміщена також в "ЗІР" (підкатегорія 201.03).

Додатково можна також порадити  безоплатне використання телефонів працівників. Для цього треба оформити договори позички (договори з працівниками укладають у письмовій формі, нотаріальне посвідчення не потрібно (ч. 2 ст. 828 ЦКУ). Тим самим можна підтвердити використання телефонів працівників у госпдіяльності підприємства (тобто в службових цілях) і не дати приводу фіскалам чіплятися до негосподарності витрат на мобільний зв’язок.

Щодо документального оформлення, то, як вже було зазначено вище, оптимальним пакетом документів є:

• угода про надання послуг мобільного зв’язку; 
• список працівників, які користуються власними мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю; 
• розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов (послуга з так званої "деталізації рахунка") тощо. 

З боку підприємства в будь-якому разі сплачені послуги будуть витратами в залежності від напрямку, де працює працівник (адміністративні, збут, тощо) і якщо їх виробничу необхідність доведено. В іншому випадку або ж якщо розмови мали особистий характер - іншими операційними витратами, з відповідним оподаткуванням як додаткового блага.

Також див. консультацію тут>>