Платниками ЄП 4 групи є сільськогосподарські товаровиробники- юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (пп. «а» пп. 291.4 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.262 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.
При обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, якщо така продукція належить до продукції, що класифікується в групах 1 - 24 УКТ ЗЕД (пп. 14.1.234 ПКУ) (ІПК ДФС від 23.06.2017 р. №797/ІПК/23-00-12-0114).
Згідно з Розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва, форму якого затверджено наказом Мінагрополітики №772, таку частку обчислюють як відношення значень рядків 1 та 4 Розрахунку. Саме таке формулювання вказано у р. 5 «Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, %» Розрахунку.
Якщо при розрахунку значення рядка 1 розрахунок буде більшим, то відповідно й вищими будуть шанси СГ досягти відмітки в 75% та залишатися на спрощеній системі оподаткування.
Що ж вказується в рядку 1 Розрахунку?
Тут зазначають загальну суму доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва, продуктів її переробки та від надання супутніх послуг.
Згідно з пп. 298.8.3 ПКУ до супутніх послуг відносяться послуги, що їх надає покупцеві такої продукції сільгосппідприємство-виробник, зі:
- збирання врожаю, його брикетування, складання, пакування та підготовки продукції до збуту;
- зберігання сільськогосподарської продукції.
Поміж того, до зазначеного переліку супутніх послуг не увійшли послуги з обробітку ґрунту, сівби, обприскування. А податківці говорять, що перелік доходів, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначений виключно у пп. 298.8.3 ПКУ. Який ми й навели вище з точки зору послуг.
Та навіть, якщо такі послуги й увійшли до супутніх, то навряд чи сільгосппідприємство могло б цим скористатися. Адже доходи від супутніх послуг можуть включати до Розрахунку лише ті сільгосппідприємства, які протягом звітного року створені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Вони заповнюють рядок 1.8 Розрахунку, в якому відображають доходи, отримані від надання перелічених послуг протягом останнього податкового (звітного) періоду.
З огляду на все вищесказане та за відсутності роз’яснень із цього приводу із боку податківців, вважаємо, що доходи від надання послуг з обробітку ґрунту (оранка, культивація, посів, збирання комбайнами тощо) не включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 1 Розрахунку), але враховується у загальному обсязі доходу (рядок 2 Розрахунку).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись