Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої йому під звіт та не повернутої протягом встановленого пп. 170.9.2 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму на відрядження – в сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.
Не є доходом платника податку - фізособи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у т. ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у т. ч. на орендованому транспорті).
Зазначені в абз. 2 пп. 170.9.1 ПКУ витрати не є об'єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у т. ч. електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в т. ч. чартерних рейсів.
Однак в ситуації, що розглядається, працівник, відрядження якого планується, не отримував під звіт коштів для найму чартерного рейсу та не сплачуватиме власними коштами за цей найм. Тому перевищення витрат на таке відрядження у працівника відсутнє, а відповідно, оподатковуваний дохід за положеннями пп. 170.9.1 ПКУ також відсутній.
Витрати на найм чартерного рейсу
Відповідно до ст. 912 ЦКУ за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальнику) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
Чартерне повітряне перевезення в ч. 104 ст. 1 Повітряного кодексу України визначено як нерегулярне повітряне перевезення, що здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування), за яким авіаперевізник надає фрахтівнику або фрахтівникам за плату визначену кількість місць або всю місткість повітряного судна на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, що зазначені фрахтівником.
Чартерні або нерегулярні повітряні перевезення здійснюються іноземним авіаперевізником відповідно до авіаційних правил України (ч. 2 ст. 95 Повітряного кодексу).
Таким чином, первинні документи на чартерне повітряне перевезення оформлюються сторонами договору чартеру відповідно до галузевих нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).
При цьому госпдіяльність в пп. 14.1.36 ПКУ визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
ДФС в ІПК від 05.06.2018 р. №2456/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки відповідно до вимог ПКУ.
Отже, у разі, якщо договором чартеру та іншими документами (в т.ч. первинними) буде обґрунтовано, що найм чартерного рейсу було здійснено підприємством з метою ведення госпдіяльності, то оподатковуваний дохід у працівника не виникатиме.
За відсутності вказаного вище обґрунтування у працівника виникатиме оподатковуваний дохід на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ як дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг, визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки їх звичайної ціни, індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити