ТОВ здало виручку в банк після оприбуткування в касу більше ніж пробили по РРО: як виправити?

Запитання: ТОВ — платник єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, надає послуги за готівку з використанням РРО. 18.11.2015 р. здали виручку в банк після оприбуткування в касу підприємства більше ніж пробили по РРО й оприбуткували в касу (касир помилково внесла й власні кошти) (треба було 600 грн, а здали 700 грн). На початок дня залишку готівкових коштів в касі підприємства не було. Як виправити помилку і які наслідки можуть бути?

Відповідь: Ситуація неоднозначна і законодавством не прописана, тому будемо виходити із власної логіки.

По-перше, як зазначається в описі, будь-якого порушення повязанного з оприбуткуванням в касі отриманої виручки не було. Відповідно до п. 1.2 Положення №637 (затверджене Постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637) оприбуткування готівки, це проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (затверджена наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614) на підставі фіскальних звітних чеків РРО. 

За умовами запитання вся сума фактичних надходжень готівкових коштів, які були отримані при проведенні розрахунків  із застосуванням РРО були своєчасно оприбутковані. Суми готівки, що оприбутковуються, відповідали сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Тому штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, як за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, які передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовуватись не повинні.

Якщо на початок дня залишку коштів в касі підприємства не було, сума виручки, яка видана за ВКО відповідальній особі з каси для  зарахування на рахунок в банку не могла перевищувати суми денної готівкової виручки із застосуванням РРО. Отже порушення було вже на етапі здавання виручки на поточний рахунок підприємства. Але серед переліку порушень, які зазначені у Положення №637  - такого типу порушень, крім не дотримання порядку ведення операцій з готівкою не знаходимо. 

Нагадаємо , що  у п. 7.3 Положення №637 сказано, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (податківцями таке порушення може розцінюватись за ст. 163-15 чи ст. 164-2 або за ст. 164-4 КпАП). У цьому випадку адміністративне стягнення відповідно до ст. 38 КпАП може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

По-друге, залишати ситуацію без виправлення не можна. У цьому випадку можемо порадити взяти з відповідальної особи — касира письмове пояснення щодо виявлених надлишків коштів, зданих до банку. Крім того, треба направити в банк лист, в якому зазначити наприклад наступне: «18.11.2015 р. по оголошенню на внесок готівки №222 в касу банку для зарахування на наш поточний рахунок (номер рахунку) нами внесені готівкові грошові кошти в сумі 700 грн. При здійсненні операції нашим працівником була допущена помилка: до торгівельної виручки були додані власні кошти фізичної особи у розмірі 100 грн. Отже, просимо врахувати зазначене та вважати суму 600 грн торгівельною виручкою, а суму в розмірі 100 грн просимо вважати "помилково зарахованими запозиченими  коштами" та внести відповідні зміни в облікові дані».

Крім того, кошти потрібно повернути з поточного рахунку платника ЄП, як помилково перераховані (адже вони не належать підприємству). Радимо повернути такі помилково зараховані кошти на картковий рахунок працівника-касира за його заявою. За пп. 5 п. 292.11 ПКУ суми коштів, що повертаються платником ЄП за листом-заявою про повернення коштів не включаються до складу доходу (хоча у цій нормі уточнюється про покупця).

Якщо кошти не будуть повернуто з поточного рахунка підприємства, є всі підстави вважати, що це дохід платника ЄП, як отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) за п. 292.1 ПКУ. В бухобліку буде здійснено проведення : Д-т 311 К-т 301 на суму за фіскальним звітом з РРО та Д-т 311 К-т 746 за помилково отриманими коштами.

По-третє, згідно пунктів 3.3 та 3.4 зазначеного Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), а видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3). Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства за п. 4.2 Положення відображають у касовій книзі (додаток 5). Проте, якщо помилка допущена саме у касових ордерах, то за п. 3.10 виправлення в касових ордерах забороняються. Більше того, зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать підприємству, заборонено. Якщо виявиться, що касир здав невраховану готівку (не оприбутковану готівку) і помилка є у прибутковому та видатковому ордері, він повинен переробити прибутковий та видатковий касовий ордер і виправити помилку у касовій книзі. Видатковий касовий ордер слід буде оформити наново, адже вище ми зазначали, що виправлення у касових ордерах не дозволяються. Виправлення у касовій книзі засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує  відповідно до п. 4.2 Положення №637. Як і в інших первинних документах, помилки, допущені при заповненні касової книги, виправляють коректурним способом, тобто неправильний запис закреслюється і над ним надписується правильний текст або цифри. Закреслення роблять однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.