Відповідно до Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. №1196, електронний проїзний (перевізний) документ — це електронний документ, сформований за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів для забезпечення пасажирських перевезень, який є підтвердженням договору на перевезення пасажира (багажу).
Проїзний документ із відкладеним друком — це замовлений документ, вартість якого сплачено через мережу Інтернет із наступним друкуванням проїзного документа на бланку встановленого зразка у квитковій касі за будь-який час до відправлення поїзда.
Продаж проїзних документів (у тому числі електронних) здійснюється квитковими касами, а також через електронні канали обслуговування. При оформленні електронного проїзного документа пасажир отримує посадочний документ, роздрукований на папері або збережений на електронному носії (мобільний телефон, компактний персональний комп’ютер тощо), що підтверджує факт сплати коштів пасажиром і надає право на проїзд без звернення до квиткової каси. Інформація про оформлені електронні проїзні документи (посадочні документи) вноситься до відповідної відомості. QR-код, розміщений на посадочному документі, зчитується провідником вагона за допомогою спеціального пристрою.
За зверненням пасажира залізниця забезпечує роздруківку електронного проїзного документа на паперовому носії (бланку). Роздруківка проїзних документів на бланках установленого зразка може здійснюватися також автоматами самообслуговування (кіосками).
Продаж проїзних документів здійснюється, як правило, квитковими касами залізниць, а також може здійснюватися з використанням стаціонарного та мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за залізничні квитки безпосередньо у квитковій касі підприємство зобов’язане застосовувати РРО, а у разі здійснення розрахунків із використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.
