Чинне законодавство дійсно вимагає від суб'єктів господарювання суворо дотримуватися встановленого ліміту каси. Згідно з вимогами п. 15 Положення НБУ від 29.12.2017 р. №148, залишати готівкові кошти в касі у позаробочий час дозволяється виключно в межах самостійно затвердженого ліміту. Уся сума, що виходить за ці рамки, повинна бути своєчасно інкасована або перерахована на банківські рахунки підприємства. Нормативна база передбачає певні винятки (наприклад, готівка, отримана у вихідні дні, або кошти, зарезервовані для виплати заробітної плати, які дозволено зберігати понад ліміт протягом п’яти робочих днів згідно з п. 18 та п. 54 Положення №148).
Проте, якщо перевищення ліміту все ж таки відбулося без законних підстав, виникає цілком логічне запитання щодо можливого покарання. Але наразі реальна загроза застосування штрафних санкцій за такий проступок зведена до мінімуму.
По-перше, проаналізуємо ситуацію з фінансовими санкціями, які застосовуються безпосередньо до підприємства. Ще з 23 червня 2019 року втратив чинність Указ Президента №436/95, який свого часу встановлював суворі фінансові покарання за порушення норм касового обігу. Відтак, на сьогодні законодавство не містить жодних норм, які б дозволяли накладати фінансові штрафи на компанію за зберігання понадлімітної готівки.
По-друге, розглянемо ризики адміністративної відповідальності для посадових осіб (директора або головного бухгалтера). Законодавство, а саме ст. 164-4 КУпАП, формально передбачає адміністративний штраф за несвоєчасне здавання виторгу до банку. Проте механізм реалізації цієї норми на практиці не працює через процесуальну колізію.
Справа в тому, що контроль за дотриманням касової дисципліни традиційно здійснюють інспектори Державної податкової служби. Однак податківці не наділені законодавчим правом складати протоколи за порушення ст. 164-4 КУпАП. Відповідно до ст. 255 та ст. 222 КУпАП, повноваження щодо фіксації таких правопорушень, складання адміністративних матеріалів та винесення постанов належать виключно органам Національної поліції.
З огляду на те, що органи поліції не займаються проведенням перевірок касової дисципліни на підприємствах, вірогідність того, що поліцейські самостійно виявлять факт понадлімітного залишку готівки та встигнуть притягнути винних осіб до відповідальності в межах встановленого двомісячного строку, є фактично нульовою.
Отже, хоча порушення касової дисципліни відбулося, реальних механізмів покарання за нього наразі не існує. Відповідальність залишається виключно "на папері".
Висновки
Фінансові штрафи для юридичних осіб за перевищення ліміту каси остаточно скасовані у зв'язку з втратою чинності Указу №436/95, тому прямих матеріальних збитків для бізнесу за це порушення не передбачено.
Адміністративна відповідальність для посадових осіб за несвоєчасне здавання готівки формально закріплена у ст. 164-4 КУпАП, проте податкова служба не має юридичних повноважень складати протоколи за цією статтею.
Право притягати порушників до адмінвідповідальності за цією нормою належить виключно органам Національної поліції, що робить фактичне застосування санкцій неможливим на практиці.
Читайте також: Ліміт каси: правила затвердження і відповідальність за порушення
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
