• Посилання скопійовано

Забезпечити можливість розрахунків платіжними картками повинні лише госпсуб’єкти, які використовують РРО

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

 Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.


 Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

 Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). 

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

 Враховуючи викладене вище, забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій.

 При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються, визначені Постановою № 878 заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Джерело: Єдина база податкових знань

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи потрібно вести касову книгу за операціями на рахунку 308 та як складати касові ордери?
    Який кореспондуючий рахунок необхідно вказати у прибутковому ордері при прийомі коштів за послуги через ПРРО? Як саме відображати операції у касовій книзі, якщо на кінець дня всю виручку передаємо з рахунку 308 на рахунок 301? Чи потрібно виписувати видатковий ордер для рахунку 308 і прибутковий на рахунок 301 на суму цих коштів? Які коресподуючі рахунки вказувати в видатковому ордері та в прибутковому?
    24.04.20244531
  • Які електронні підписи та печатки можуть застосовуватись в ПРРО?
    Чи можна використовувати електронні печатки, а не іменні ключі касирів для програмного РРО? Чи не буде це порушенням порядка проведення розрахункових операцій?
    02.04.202443
  • ФОП використовує платіжний сервіс LiqPay: чи потрібно РРО?
    Чи належить сервіс LiqPay до сервісу переказу коштів? Чи потрібно застосовувати РРО при оплаті на сайті ФОП за послуги з тимчасового розміщення за допомогою сервісу LiqPay?
    28.03.20241 410
  • Чи застосовує підприємство рахунок 308 при оприбуткуванні готівки із застосуванням КОРО?
    Підприємство перевізник при оприбуткуванні готівки в касу використовує КОРО та РК. Як обліковувати надходження готівки з 23.02.2024 р.?
    25.03.202497
  • Як обліковувати ПРРО та як списати РРО?
    В 2022 р. ТОВ купило та зареєструвало ПРРО. Оплата за ПРРО здійснюється на рік. Оприбуткували це ПРРО як нематеріальний актив на 127 рахунок + амортизація на 12 місяців. Через рік здійснили оплату за ПРРО на ще один рік, але іншому ФОП. Чи правильно визначило ТОВ це ПРРО як нематеріальний актив? Що робити з ПРРО після закінчення 12 місяців? Чи треба його знову реєструвати, а старий нематактив списувати? До ПРРО був РРО, який знято з реєстрації і про це є акт. Як його правильно списати?
    28.02.202484