Як та коли проводити розрахункові квитанції через РРО, який вийшов з ладу?

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №547, на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний:

• у разі незастосування РРО у випадках, передбачених Законом про РРО, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;
• зберігати в господарській одиниці останню використану книгу ОРО та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії.

Порядок дій СГ у разі відновлення роботи РРО після застосування РК та книги ОРО прописаний у п. 10 розділу ІІІ Порядку № 547. А саме, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Як бачимо, тут не вимагається проведення кожної розрахункової операції окремо, достаньо провести загальні суми операцій за кожною ставкою ПДВ та акцизного податку. Зокрема, якщо СГ не торгує підакцизними товарами і застосовував тільки основну ставку ПДВ 20%, він проводить через РРО одну загальну суму всіх операцій, що були проведені з використанням РК та книги ОРО.

У Порядку №547 прямо не прописані строки, у які слід зробити вищезазначені дії, але з контексту п. 10 розділу ІІІ Порядку №547 ясно, що це слід зробити одразу після відновлення роботи РРО, перед початком його роботи у звичайному режимі.

Санкції за порушення вимог Закону про РРО прописані у ст. 17 та ст. 20 Закону про РРО. Зокрема, пп. 3 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф в розмірі 50 н.м.д.г. (50 * 17 грн = 850 грн), якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки. Непроведення обсягу продажів, здійснених із застосуванням РК,  через РРО, або несвоєчасне проведення можна розглядати як порушення встановленого порядку.

Крім цього, п. 10 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф в розмірі 30 н.м.д.г. (30 * 17 грн = 510 грн) - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.Якщо не буде проведено обсяг операцій з РК в РРО, то й не буде створено та подано до ДПС відповідний  Z-звіт.

Отже, в даному випадку радимо провести через РРО обсяг продажів, проведених із застосуванням РК та книги ОРО, нехай із запізненням, створити  Z-звіт та передати його до ДПС. Таким чином вдасться досягти відповідності між загальним обсягом продажів та обсягом операцій, зареєстрованих через РРО.

Штраф, передбачений пп. 3 ст. 17 Закону про РРО, може бути застосований контролерами в тому випадку, якщо під час перевірки вони знайдуть цей факт несвоєчасного проведення через РРО обсягів продажів, проведених із застосуванням РК та книги ОРО. Якщо  Z-звіт про ці операції буде створений і переданий до ДПС, ми вважаємо, що для застосування штрафу за п.10 ст. 17 Закону про РРО немає підстав.

Нагадаємо також, що суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги ОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії – п. 2 розділу ІІІ Порядку №547. Простіше кажучи, можна зовсім відмовитися від книги ОРО, але тоді у періодивиходу з ладу РРО чи відсутності електроенергії треба буде відмовитися й від торгівлі також.