Роздрібний продаж електроенергії: чи потрібно застосовувати РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО (п. 3 ст. 3 Закону про РРО).

Своєю чергою, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з визначенням, наведеним у пп. 1.1.2 розділу І Правил №312, електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Розрахунок через еквайринг на сайті та інтернет банкінг

Податківці вже неодноразово наголошували (зокрема, роз’яснення ми наводили тут, тут, тут та тут), що на підставі ч. 11 ст. 11 Закону про електронну комерцію покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

При цьому, згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Таким чином, зважаючи на позицію податківців, при отриманні оплати за допомогою інтернет-еквайрингу на сайті або через систему інтернет-банкінгу за електричну енергію (товар) підприємство зобов’язане застосовувати РРО.

Своєю чергою, постає питання, яким чином проводити таку операцію через РРО, якщо оплата надійшла у неробочий час підприємства. Відповідь на це питання надавалася податківцями у ІПК від 13.03.2020 р. №1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК: розрахунковий документ роздруковується на РРО у робочі години підприємства (тобто кошти, що надійшли в неробочий час, проводяться у найближчий робочий час підприємства).

Водночас, у інших своїх роз’ясненнях податківці вказували, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп'ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок, договорів, квитанцій, рахунків тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є не обов'язковим.

Але в даному випадку ми маємо справу саме з товаром, який безпосередньо постачається споживачу. Тому вважаємо, що РРО в даному випадку все ж таки доведеться застосовувати. Крім того позицію щодо необхідності застосування РРО безпосередньо при продажу електроенергії висловлювали податківці і у своїх роз’ясненнях (хоч і доволі старих).

Розрахунок через термінал банку

А ось тут у податківців дещо інший підхід. Зокрема, тут ми наводили їх роз’яснення, за яким ПТКС (термінал), який належить банку, вважається касою банку. Якщо ПТКС, через який покупці товарів самостійно оплачують готівкою придбання товарів, належить банку, то такі розрахунки будуть вважатися безготівковими і за умови проведення розрахунків виключно таким способом підприємству застосовувати РРО не потрібно.

Проте на практиці відрізнити платіж, здійсненний через ПТКС банку або через інтернет-банкінг, не можливо. Тому у разі, якщо підприємство буде отримувати кошти як через інтернет-банкінг, так і через ПТКС, вважаємо, що РРО доведеться застосовувати у всіх випадках для уникнення претензій від податківців.