Перевищення доходу в 1 млн грн: яка відповідальність за відсутність РРО?

Статею 3 Закону про РРО передбачено, що РРО застосовуються суб’єктами господарювання при здійсненні розрахункових операцій.

При цьому, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО застосовується суб’єктами господарювання при прийманні:

• готівкових коштів – паперових банкнот та металевих монет. Це готівкова розрахункова операція;
•  платіжних карток – за допомогою POS-терміналів або інтернет-еквайрингу через платіжні системи (для цього з ними потрібно укласти договір). Це безготівкова розрахункова операція;
• платіжних чеків, жетонів тощо. Це негрошова форма розрахунків, але це теж розрахункова операція.

Водночас, згідно з пп. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Своєю чергою, законодавством штрафи встановлено, зокрема, у разі здійснення розрахункової операції без застосування РРО у розмірі:

• за вчинене вперше — 1 гривня;
• за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Зауважимо, що з 01.10.2020 року розмір відповідного штрафу буде збільшено до:

•  за вчинене вперше — 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг);
• за кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).

Таким чином, підприємець, платник ЄП, у разі перевищення суми доходу в 1 млн грн має застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій у всіх наступних звітних періодах своєї діяльності. Якщо платник податку не здійснює розрахункові операції (тобто всі кошти отримуються ним виключно безготівково шляхом перерахування з рахунку покупця на рахунок підприємця), то жодної відповідальності за невстановлення РРО при перевищенні обсягу доходу в 1 млн грн не передбачено.

За який період може бути застосовано штраф?

Це питання ми розглядали у іншій нашій консультації, у якій дійшли висновку, що перевірка може зафіксувати лише порушення, здійснені протягом того календарного року, в якому проводиться перевірка (про це також тут) - у разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи.

Тож, на нашу думку, якщо перевірка буде проведена у 2020 році, оштрафувати суб’єкта господарювання за непроведення розрахункових операцій через РРО податківці не зможуть. Тому у разі, якщо у такого платника податку мають місце розрахункові операції, йому варто якнайшвидше встановити РРО для уникнення санкцій у 2020 році.