Які наслідки перевищення обороту в 1млн грн у ФОП при незастосуванні РРО?

Фізосіб-підприємців — платників єдиного податку звільнено від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ. Це звільнення не стосується тих ФОПів, які продають технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, з метою застосування РРО, затверджено постановою КМУ №231. Також звільнення не стосується тих ФОП, хто продає також лікарські засоби та вироби медичного призначення.

ФОПам ІІ групи платників ЄП потрібно стежити за своїми доходами: при дозволених їм межах річного доходу у 1,5 млн грн (п. 291.4 ПКУ) без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік). При цьому враховується весь отриманий дохід: готівка, оплата банківськими картками через POS-термінал та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців.

ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з наступного кварталу, що настає за тим, у якому досягнуто мільйонну позначку.

Це означає, наприклад, що ФОП, який за два перші місяці IV кварталу 2018 р. отримав виручку в 1 млн грн, у грудні 2018 р. ще може спокійно працювати без РРО. При цьому штрафних санкцій згідно зі ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не буде. А ось 1 січня 2019 р. цей ФОП повинен зустріти із вже зареєстрованим та готовим до роботи РРО.

Зареєструвати РРО потрібно завчасно до настання нового кварталу після досягнення доходу в 1 млн грн або ж з нового кварталу утримуватися від проведення розрахункових операцій до того моменту, поки РРО не буде готовий до роботи.

Розрахункова операція та розрахунок готівкою — не одне й те ж

Як випливає з визначення за ст. 2 Закону про РРО, розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а ще й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-терміналу продавця (банківський еквайринг) або при оплаті карткою через Iнтернет за допомогою інтернет-еквайрингу.

Тому буде помилкою вважати, що ФОП-«єдинник» уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не бере до рук готівку, а замість цього приймає оплату, наприклад, тільки банківськими картками за допомогою POS-терміналу або інтернет-еквайрингу.

Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця. Звісно, що на безготівкові оплати жодних чеків на РРО пробивати не потрібно.

Навіть, якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, він теж повинен пам'ятати про те, що у разі досягнення обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення зазначеного обороту йому вже не можна буде провести будь-яку розрахункову операцію готівкою або за допомогою POS-терміналу без РРО. Якщо ж такий ФОП здійснюватиме продаж виключно у безготівковій формі, то жодного ризику немає.

Ще один спосіб уникнути розрахункових операцій — це надання покупцеві можливості оплати товарів (послуг) через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС). Продавець, який приймає оплату товарів (послуг) через ПТКС, звільняється від застосування РРО (п. 2 ст. 9 Закону про РРО). Якщо ПТКС належить іншій особі, ніж продавець, то переказ коштів і фіскалізація таких пристроїв — обов'язок інших осіб.

Якщо обороти уповільнилися

На жаль, правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямі: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має «подружитися» з РРО назавжди. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: застосування РРО «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто, якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно меншими за 1 млн грн, то це не позбавить його від необхідності застосовувати РРО (див. IПК ДПС у Хмельницькій області від 04.09.2018 р. №3819/IПК/22-01-13-01-10 у «ДК» №41-42/2018 та коментар «ДК»).

У разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

• вчинене вперше - 1 гривня;
• за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Також див. тут та тут.

Висновки

У разі досягненні обороту 1 млн грн у будь-якому з кварталів обов'язок застосовувати РРО виникає з початку наступного кварталу.

Якщо після початку наступного кварталу відмовитися від розрахункових операцій (зокрема, не приймати готівку та платежі картками через POS-термінал, не застосовувати інтернет-еквайринг) та застосовувати розрахунки виключно шляхом банківського переказу, то РРО буде не потрібен. Якщо після початку наступного кварталу прийматиметься готівка та/або платежі картками через POS-термінал чи інтернет-еквайринг, такі операції потрібно реєструвати через РРО.