Інтернет-магазин килимів замовляє рекламні послуги компанії Google: чи можна з сплатити у гривні за курсом НБУ?

Запитання:

ФОП – платник ІІ групи ЄП  (КВЕД 47.53, 47.91) має інтернет-магазин килимів. ФОП планує скористатися рекламними послугами компанії Google, які оцінюються постачальником тільки у доларах США. Первинні документи не надаються, крім рахунків у валюті. Сплатити можна з поточного рахунку у гривні за курсом НБУ. Чи можливі податкові наслідки безготівкових платежів нерезиденту підприємцем-"єдинником"?

Відповідь:

Насамперед зазначимо, що рекламні послуги компанії Google не лише оцінюються в доларах США, а й оплачуються з перерахунком у іноземну валюту з застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карт) через відповідну платіжну систему.

У п. 15 розд. V Положення №705 зазначено, що переказ між еквайрами і суб'єктами господарювання за операціями з використанням електронних платіжних засобів, здійснених резидентами і нерезидентами на території України, у т. ч. через мережу Інтернет, здійснюється виключно в гривнях.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документу за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу (абз. 5 п. 3 розд. VII Положення №705).

Нормами п. 4 розд. VII Положення №705 передбачено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документу та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань користувачу.

Отже, звіт, надісланий Google у вигляді електронного листа з сумами в доларах США, є достатнім первинним документом для підтвердження послуг з розміщення реклами.

Щодо договору

Нормами ч. 2 ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір може укладатися шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. При цьому пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦКУ).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦКУ).

Докладніше про укладання ЗЕД-договору в електронній формі читайте тут, а про особливості укладання електронного договору - тут.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону  №675 електронний договір, крім визначених ЦКУ істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію, зокрема, про:

• порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань;
• умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів.

При цьому електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦКУ та ГКУ, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону №675).

У ч. 13 ст. 11 Закону №675 передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Виходячи з викладеного зазначимо, що звіт, надісланий Google у вигляді електронного листа з сумами в дол. США, є достатнім первинними документом для підтвердження послуг з розміщення реклами. Однак до нього необхідно додати розрахунок з переведенням сум в дол. США у національну валюту з дотриманням вимог П(С)БО 21.

Щодо оподаткування ПДВ послуг, які постачаються нерезидентами

Незважаючи на те, що в ситуації, яка розглядається, ФОП – платник єдиного податку ІІ групи є не платником ПДВ, йому необхідно звернути увагу на положення ст. 186 та 208 ПКУ.

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому їх отримувач зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. «б» п. 186.3 ПКУ).

Нормами п. 208.2 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, які постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою (20%) на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.ПКУ.

Отже, для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Нацбанку на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається ПДВ, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (п. 190.2 ПКУ).

У п. 208.4 ПКУ вказано, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.

Докладніше про рекламні послуги в Інтернеті читайте тут. Про оподаткування операцій з надання нерезидентом хмарних послуг читайте тут.

***

Читайте також:

• Отримано рекламні послуги від нерезидента: податкові наслідки
• Отримуємо послуги від нерезидента на території України: правила оподаткування ПДФО та ПДВ
• Як підприємству оплатити рекламні послуги Facebook?
• Реклама в соціальних мережах (Facebook, Instsgram): чи можна оплатити з корпоративної карти (чи карти-ключ)?