Внесок в статутний фонд єдинника від нерезидента

Єдиний податок

Одразу звертаємо увагу на те, що згідно з пп. 291.5.5 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Водночас за пп. 291.5.7 ПКУ фізичні та юридичні особи – нерезиденти не можуть бути платниками єдиного податку.

Це означає, що якщо частку статутного капіталу підприємства-єдинника придбає нерезидент, і така частка дорівнює або перевищує 25%, таке підприємство має залишити спрощену систему оподаткування і перейти на загальну. Відповідно до роз’яснення фахівців ДФС у підкатегорії 108.01.02 ресурсу «ЗІР»*  юридична особа – платник єдиного податку, у якої відбувся перерозподіл часток статутного капіталу таким чином, що 25 % або більше 25 % статутного фонду належать юридичним особам, що не є платниками єдиного податку, зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулися такі зміни.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування юридична особа не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає заяву до контролюючого органу.

Але платником податку на прибуток таке підприємство стане лише з наступного кварталу після такої зміни засновників. Якщо внесок до статутного капіталу буде внесено до переходу, то керуватися слід пп. 8 п. 292.11 ПКУ. За цим пунктом до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника. Тож, вартість внесеного нежитлового приміщення до статутного капіталу юрособи-єдинника не оподатковується єдиним податком.

Зауважимо, якщо внесок буде зроблено вже після переходу на загальну систему оподаткування, то його сума не буде включатися до доходу в бухгалтерському обліку (про це нижче), а отже, не вплине і збільшить і об’єкт оподаткування податком на прибуток.

ПДВ

Внесення основних фондів до складу статутного фонду підпадають під визначення «постачання товарів» відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ. Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (пп. «а» п. 186.1 ПКУ).

Оскільки товар - нерухомість знаходиться в Україні, то операція із внесення такої нерухомості до статутного капіталу є звичайною оподатковуваною ПДВ операцією. Але оскільки юрособа, яка робить внесок, є нерезидентом, то платником ПДВ в Україні вона не зареєстрована. Тож, ПДВ з такої операції вона не платить і податкову накладну за нею не реєструє.

Немає такого обов’язку і у резидента - одержувача нерухомості (на відміну від операції з отримання від нерезидента послуг на митній території України).

Тож, за отриманою від нерезидента у власність нерухомістю у резидента не виникає ані ПЗ, ані ПК з ПДВ.

Бухоблік

Пунктом 5 П(С)БО 15 «Дохід» зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Операція із внесення нерухомості до статутного капіталу підприємства не визнається доходом згідно з П(С)БО 15.

Первісною вартістю ОЗ, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» (п. 10 П(С)БО 7). Про особливості проведення оцінки основних засобів як внеску до статутного капіталу ми детально роз’яснювали тут.

При надходженні ОЗ від засновника слід отримати первинний документ, що підтвердить здійснення такої операції. Це може бути накладна, Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ (за формою №ОЗ-1, затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352), які і засвідчать факт надходження майна. Оскільки нерухомість передаватиме нерезидент, але така операція відбуватиметься на митній території України, радимо оформити цю операцію первинним документом, складеним за законодавством України (з обов’язковими реквізитами, встановленими ст.  9 Закону про бухоблік).

Вважаємо, що первісну вартість ОЗ спочатку варто було б показати на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». При цьому сюди ж потраплять і витрати, пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (див. п. 8 П(С)БО 7). Тобто всі понесені витрати, що сформують первісну вартість ОЗ.

Та ось в абз. 2 п. 13 Методрекомендацій №561 зазначено, що погоджена засновниками (учасниками) вартість основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку заборгованості засновників (учасників) підприємства за внесками до статутного капіталу (рахунок 46) в кореспонденції з рахунком обліку статутного капіталу (рахунок 40). Одержання об'єктів основних засобів показується за дебетом рахунку обліку основних засобів і погашенням (зменшенням) заборгованості засновників (Д-т 10 К-т 46).

Крім того, у листі Мінфіну від 17.11.2003 р. №31-04200-04-5/5570 сказано, що вартість ОЗ, унесених до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства його засновниками (пайовиками, учасниками), до складу капітальних інвестицій не включаються і на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» не відображаються.

Детальніше про те, які слід зробити бухгалтерські проведення у такому разі читайте тут.

 * Запитання: "Як здійснюється перехід на сплату інших податків, зборів у разі внесення змін до статутного фонду ЮО – платника ЄП, в наслідок яких ЮО позбавляється права бути платником ЄП?".