Як оподаткувати вартість проживання і авіквиток нерезиденту, який не є працівником підприємства?

Відповідно до пп. 162.1 ПКУ, платниками ПДФО є:

• фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (пп. 170.10.1 ПКУ).

До оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).

Підпунктом 164.2.17 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді:

• вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання;
• вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пп. 164.5 ПКУ. Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. 

Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 ПКУ). Згідно з пп. 167.1 ПКУ, ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (у тому числі, але не виключно у формі: 

• заробітної плати;
• інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, вартість проживання та проїзду нерезидентів, які не перебувають у трудових відносинах із таким платником податку, що сплачується юридичною особою, яка не є їх роботодавцем, оподатковується такою юридичною особою ПДФО за ставкою, визначеною у пп.167.1 ПКУ (18%).

Також з таких доходів утримується і військовий збір. На сьогоднішній день ставка складає 1,5%, але якщо Закон №4015 набуде чинності, ставка ВЗ буде 5%. 

Також, слід пам’ятати про натуральний коефіцієнт. 

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пп. 164.5 ПКУ. Тому слід оподатковувати з урахуванням коефіцієнта ПДФО та військовим збором.

І наостанок нагадаємо, що для оподаткування таких доходів і відображення їх в додатку 4ДФ до єдиної звітності іноземці повинні отримати український РНОКПП. Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (пп. 70.5 ПКУ).

Для цього потрібно:

• подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
• додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою.

Уникнути всього цього (оподаткування і отримання РНОКПП для іноземців) можна тільки, якщо не надавати такий дохід іноземцям.

 ***

Також читайте тут та тут.