Поворотна фіндопомога між «єдинниками» IV групи

Що є поворотною фіндопомогою та як оформлювати її надання?

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Тож, щоб допомога вважалася поворотною, вона має відповідати вимогам цього визначення.

Але, зверніть увагу: «поворотна фінансова допомога» – це лише податковий термін.

В цивільному законодавстві вона відповідає терміну «безпроцентна грошова позика» (ст. 1048 ЦКУ). За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей такого самого роду і такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ). В договорі зазначаються сума поворотної допомоги, термін та умови її повернення. Якщо повернення допомоги проводитиметься частинами, то має бути передбачено графік її повернення.

Звертаємо увагу: якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена працівником-позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).

Надання грошової позики підтверджується платіжними (розрахунковими) документами. Якщо вона надається безготівково, то такими документами будуть платіжне доручення і банківська виписка. Наданою позика вважається не з моменту укладання договору, а саме з дати передачі грошей.

Щоб договір позики отримав статус безпроцентного, про це обов’язково має бути зазначено в договорі (що проценти на таку позику за користування нею не нараховуються). Інакше позикодавець матиме право вимагати плату за користування цими грошами.

Коли поворотна фіндопомога стає безповоротною?

Виходячи з назви статусу допомоги, зрозуміло, що безповоротною допомога стає тоді, коли позичальник втрачає обов’язок її повертати. Це може бути досягнуто шляхом внесення змін до договору про її надання або за інших обставин, зокрема, через сплив строку позовної давності. Про строки давності за цивільно-правовими договорами ви можете дізнатися тут і тут.

Відповідно до ч. 1 ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Прощення боргу є односторонньою угодою, яку здійснює кредитор. Угоду, спрямовану на припинення зобов'язання прощенням боргу, слід вважати виконаною в момент одержання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу, у момент усної заяви кредитора боржникові про прощення боргу або підписання договору про прощення боргу.

Але згідно з ЦКУ прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позовної давності. Якщо термін позовної давності закінчився, то потрібно проводити саме списання поворотної допомоги.

Бухоблік поворотної фінансової допомоги

Для відображення позик залежно від строків, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки: 

• 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
• 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
• 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув). 

Надана поворотна допомога відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377). 

Бухоблік переведення поворотної у безповоротну

Якщо строк давності за поворотною фіндопомогою мине або зобов’язання повернути її буде анульоване позикодавцем, то сума дебіторської заборгованості списується: Дт 944 Кт 377.

При створенні резерву сумнівних боргів витрати визнавалися ще при його створенні проведенням: Дт 944 Кт 38. Відповідно списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Дт 38 Кт 377, без повторного визнання витрат. Втім сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Дт 944 Кт 377.

В бухобліку в позичальника анульована позикодавцем або списана позика має бути включена до складу доходу звітного періоду на підставі п. 5 П(С)БО 11 (за кредитом субрахунку 717 або 719).

Податок на додану вартість (ПДВ)

Окремої норми з приводу такої операції розділ V ПКУ не містить.

А згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Визначення постачання послуг та постачання товарів встановлені пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ відповідно.

З огляду на них, операції, пов’язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фіндопомоги не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг. Тому вони не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Єдиний податок

Оскільки обидві сторони договору позики перебувають на єдиному податку 4-ї групи, то надання та отримання фіндопомоги не впливає на суму єдиного податку обох платників, оскільки вона визначається в залежності від кількості сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, від категорії (типу) земель та їх розташування. Доходи і витрати в бухобліку не впливають на суму єдиного податку.

Дисконтування ПФД

У 2019 році було внесено зміни у П(С)БО щодо дисконтування заборгованостей в бухобліку. Ми про це писали тут, тут та тут.

Висновок щодо того, чи потрібно дисконтувати ту чи іншу заборгованість, можна зробити лише на основі аналізу всіх умов надання фіндопомоги та строку її погашення.

Податківці під час перевірок виявляють інтерес до дисконтування заборгованостей у платників податку на прибуток, оскільки дисконтування впливає на суму фінрезультату, а відтак, і на суму податку на прибуток.

Проте для платників ЄП 4-ї групи це неактуально. Строго кажучи, у них може статися лише порушення порядку ведення бухобліку, якщо певна заборгованість підлягала дисконтуванню відповідно до вимог П(С)БО, але підприємство цього не робило. Знову ж таки, на суму єдиного податку наявність чи відсутність дисконтування не вплине, отже, податківці навряд чи будуть звертати увагу на це при перевірках.