• Посилання скопійовано

Визначаємо які податкові накладні/розрахунки коригування не потрапляють під зупинення реєстрації?

Які податкові накладні/розрахунки коригування не потрапляють під зупинення реєстрації?

На підставі норм Критеріїв, затверджених Наказом №567, у разі якщо за результатами перевірки ДФС буде встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає хоча б одній з ознак, наведених нижче, — така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу.

Які податкові накладні/розрахунки коригування не потраплятимуть під зупинення реєстрації: 

Ознака №1 — податкова накладна/розрахунок коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Ознака №2 — усі податкові накладні/розрахунки коригування, які надсилаються до реєстрації певним платником ПДВ, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію до ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч грн та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків.

Зверніть увагу: мова йде не про суму ПДВ, зазначену в зареєстрованих та поданих до реєстрації документах, а саме про обсяг постачання — тобто, про загальну суму значення рядків V — IX розділу А податкових накладних та/або рядків ІV — VІІІ розрахунків коригування.

Що стосується керівника платника ПДВ, то тут податківці аналізуватимуть наявні в них облікові дані платників податків. А саме:

  • якщо одна і та сама особа є керівником у двох чи трьох юросіб, і обсяг постачання за місяць не перевищуватиме 500 тис. грн, податкові накладні/розрахунки коригування таких юросіб не підлягатимуть зупиненню реєстрації;
  • якщо ж одна і та сама особа є керівником чотирьох та більше юросіб, під зупинення можуть потрапити податкові накладні/розрахунки коригування тих з цих юросіб, у яких обсяг постачання за місяць перевищуватиме 500 тис. грн.

Ознака №3 — загальна сума сплачених у 2016 році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 млн грн.

Зверніть увагу: ця ознака буде використовуватися лише до 01 січня 2018 року!

Ознака №4 — за нею податківцям і платникам ПДВ доведеться проаналізувати певні показники.

Спочатку треба розрахувати показники:

S — це загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — це загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (20%) та ставкою 7%, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН. Наскільки автор розуміє, мова знову йде про обсяги постачання, а не про суму ПДВ за таким постачанням.

За цими показниками працює правило №1: співвідношення S/T (воно має власну назву D) має бути більше 0,05 — якщо ця вимога не виконується, ця ознака не працюватиме. 

Далі треба розрахувати показники:

P — це сума ПДВ, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування;

— найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

За цими показниками працює інше правило №2: P повинно бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо ця вимога не виконується, ця ознака не працюватиме.

І, насамкінець, узагальнююче правило щодо цих розрахованих показників: для того, щоб реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування не зупинялася, два зазначених вище правила мають виконуватися одночасно. Тобто і D має бути більше ніж 0,05, і Р має бути менше, ніж Pм х 1,3. Якщо хоч одне з цих правил не виконується, ця ознака не працюватиме.

Зверніть увагу: до вже діючих ознак незабаром передбачається додати ще 3 нових. Така пропозиція наведена у проекті від Мінфіну, оприлюдненому 14 серпня 2017 р.

Як пояснюють у Мінфіні, «проект наказу розроблено відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України з метою удосконалення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Нагадаємо, що про перегляд цих Критеріїв щокварталу з метою удосконалення йшлося також і у самому Наказі №567 (п. 4). Тож ці зміни не перші і, можливо, не останні.

Три ознаки, за виконання будь-якої з них податкові накладні/розрахунки коригування не блокуватимуться:

  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності становить понад 1 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, становить понад 200 га включно та за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і директора платника податку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Право виконавця послуг зменшити ПЗ з ПДВ в РК до ПН, якщо повернення коштів здійснюється різними датами
    Виконавець матиме право на зменшення ПЗ з ПДВ за операцією з постачання послуг шляхом складання РК до ПН на кожну із дат повернення (надходження) коштів. У таких РК необхідно вказувати код причини «103» (повернення товару або авансових платежів)
    17.12.202511
  • Застосування п. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ до благодійних передач
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ і податку на прибуток) з березня 2022 р. безоплатно передавало військовим частинам різні товари (будівельні матеріали, БПЛА, оптику, генератори тощо), нараховуючи ПДВ згідно зі ст.188 ПКУ. ПДВ не нараховувалося лише на товари з переліку пп.1, 4, 5 п.32 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ. Чи норма пп.32-1 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ про незастосування пп.198.5 ПКУ поширюється на всі безоплатні передачі ЗСУ чи тільки на товари з пп.32? Як виправити помилку і з якої дати не нараховується ПДВ?
    17.12.202527
  • Продаж землі з приміщенням: що з ПДВ?
    Чи застосовується пільга з ПДВ при продажу земельної ділянки разом з приміщенням?
    17.12.202523
  • Придбали автомобіль в неплатника ПДВ та продаємо неплатнику ПДВ: як скласти ПН?
    Підприємство – платник ПДВ придбало автомобіль, який був у вжитку у неплатника ПДВ за 750 000,00 грн. Реалізовується автомобіль також неплатнику ПДВ. Передплату отримали 25.11.2025 р. - 10 000,00 грн; 28.11.2025 р. - 400 000,00 грн; 02.12.2025 р. - 340 000,00 грн. Реалізація авто відбулася 05.12.2025 р. на суму 750 000,00 грн. Як скласти ПН на таке постачання?
    16.12.202535
  • Оподаткування ПДВ сніданків готелем при аутсорсингу харчування: 20% чи 7%?
    Готель на загальній системі надає послугу проживання зі сніданком за ставкою ПДВ 7%. Сніданки фактично надає інший суб'єкт господарювання, який виставляє акти за фактично надані сніданки (не всі гості харчуються), що готель відносить на витрати. Чи правомірна така схема? Чи потрібно продавати сніданки окремо за бажанням гостей, оподатковувати їх за ставкою 20% і тільки тоді включати у витрати кількість проданих сніданків?
    16.12.202521