• Посилання скопійовано

Придбання товару у нерезидента на території України: особливості оподаткування

ТОВ на загальній системі, платник ПДВ (пільга з ПДВ) хоче купити медобладнання у нерезидента за договором купівлі-продажу. Обладнання нерезидент купує в Україні в іншого контрагента. Чи є для ТОВ операція з купівлі обладнання об'єктом оподаткування ПДВ. Чи виникає податок на репатріацію? Чи застосовується пп. 140.5.4 ПКУ?

Запитання: ТОВ на загальній системі, платник ПДВ (має пільгу з ПДВ) хоче купити медичне обладнання у нерезидента за договором купівлі-продажу. Це обладнання нерезидент купує в Україні в іншого контрагента. Чи є для ТОВ операція з купівлі обладнання у нерезидента об'єктом оподаткування ПДВ (митної декларації у ТОВ від нерезидента не буде, оскільки це обладнання знаходиться в Україні). Чи виникає податок на репатріацію при оплаті за товар? Чи застосовується пп. 140.5.4 ПКУ до такої операції? Крім того, ТОВ може взяти в оренду медичне обладнання у нерезидента за договором оренди з правом викупу. Це обладнання нерезидент купує в Україні у іншого контрагента. Чи є ця операція об'єктом оподаткування ПДВ?

Відповідь: 

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень р. III ПКУ. Обов'язок застосовувати такі різниці встановлено для тих платників податку на прибуток, в яких річний дохід перевищує 20 млн грн, решта можуть їх застосовувати за самостійно прийнятим рішенням. 

У бухобліку як звичайне придбання, так і взяття медичного обладнання у фінлізинг, буде відображатися шляхом оприбуткування на баланс основного засобу (п. 6 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 5 П(С)БО 14 «Оренда»).

Що стосується податкових різниць, то згідно з пп. 140.5.4 ПКУ фінрезультат збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ, тобто «низькоподаткових» країнах.

Наразі перелік «низькоподаткових» країн затверджено Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 №977-р.

Втім, вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

  • або операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 ПКУ;
  • або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Тому, якщо підприємство придбаває медичне обладнання у нерезидента, який зареєстрований у «низькоподаткових»  країнах, то воно має застосовувати таку податкову різницю, якщо така операція не є контрольованою й підприємство не підготує документацію з ТЦО.

Крім цього, орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу) за наслідками періоду, у якому здійснюється таке нарахування. Нагадаємо, що, згідно із ст. 16 Закону про фінлізинг, лізингові платежі можуть включати: 

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; 

б) платіж як винагороду лізингодавцю  за  отримане  у  лізинг майно; 

в) компенсацію відсотків за кредитом; 

г) інші  витрати  лізингодавця,  що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

 

ПДВ

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з пп. «а» пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів також вважаються операції з фактичної передачі матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (пп. «а» п. 186.1 ПКУ).

Оскільки товар знаходиться в Україні, то як операція із придбання медичного обладнання, так і операцій із отримання такого обладнання у фінлізинг, є звичайною оподатковуваною ПДВ операцією.

Втім, оскільки продавець або лізингодавець медичного обладнання є нерезидентом, який не є платником ПДВ, то відповідно покупець або лізингоотримувач обладнання не отримає право на податковий кредит за операцією з його постачання, адже у цьому випадку не сплачуватиме постачальнику сум ПДВ в ціні зазначеного обладнання. Не встановлено обов’язку визнавати податкове зобов’язання з ПДВ при отриманні об’єкту фінлізингу від нерезидента. 

Не виникне ПК з ПДВ і від суми лізингових платежів. Адже, за пп. 196.1.2 ПКУ, нарахування та сплата процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

 

Податок на репатріацію

Згідно з пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема:

  • лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ);
  • інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «й» п. 141.4.1 ПКУ).

Таким чином, на нашу думку, з таких доходів нерезидента як лізингові платежі по договору фінлізингу, які містять компенсацію за орендоване медичне обладнання і винагороду за користування ним, податок на репатріацію утримувати не потрібно. Втім, оскільки термін «інші доходи» в ПКУ не містить чіткого визначення, радимо з цього приводу звернутися за індивідуальною податковою консультацією до органу ДФС, у порядку, встановленому ст. 52 ПКУ. 

Не сплачуватиметься цей податок і у випадку придбання обладнання в нерезидента за договором купівлі-продажу, на підставі тих самих норм. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    Сьогодні 10:10161
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202425
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202455
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202430
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427