Податки при продажу сільгосппродукції нижче собівартості

За якою вартістю обліковувати зібраний урожай сільгосппродукції при її первісному визнанні, тобто, під час збирання?

За одним з двох методів, встановлених обліковою політикою сільгосппідприємства (див. п. 12 П(С)БО 30):

1. справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або
2. виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16.

Причому всі витрати (прямі і загальновиробничі), понесені на вирощування, відносять на рахунок 23.

Облік за першим методом

Якщо обрано перший метод, продукцію оприбутковують за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу: Дт 27 Кт 23.

А різницю між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу, відображають проведенням: Дт 23 Кт 710 чи Дт 940 Кт 23.

Наприклад, якщо собівартість сільгосппродукції 900 000 грн., а продана така продукція може бути за 700 000 грн., сільгосппідприємство оприбуткує її проведеннями:

• Дт 27 Кт 23 – 700 000 грн (оприбуткована сільгосппродукція);
• Дт 940 Кт 23 – 200 000 грн (900 000 – 700 000) (списана різниця між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу);
• Дт 791 Кт 940 – 200 000 грн (витрати від первісного визнання сільгосппродукції списані на фінрезультати).

Таким чином, орієнтовний збиток від майбутнього продажу буде відображено вже в момент оприбуткування сільгосппродукції.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

• Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
• Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
• Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
• Дт 901 Кт 27 – 700 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
• Дт 791 Кт 901 – 700 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

Як бачимо, операція продажу сільгосппродукції не буде збитковою.

Облік за другим методом

Якщо буде обрано другий метод, продукцію оприбутковують за собівартістю: Дт 27 Кт 23 – 900 000 грн.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

• Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
• Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
• Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
• Дт 901 Кт 27 – 900 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
• Дт 791 Кт 901 – 900 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

А при обліку за другим методом сільгосппідприємство отримає збитки від продажу в сумі 200 000 грн (700 000 – 900 000).

Чи потрібно списувати різницю між ціною продажу і собівартістю?

Ні, не потрібно. Вище наведено особливості бухобліку при оприбуткуванні сільгосппродукції та її подальшого продажу.

Які податкові наслідки з ПДВ при продажу нижче собівартості?

База оподаткування при продажу товарів визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін у разі постачання самостійно виготовлених товарів (див. пп. 188.1 ПКУ).

Причому, звичайна ціна – це ціна товару, визначена договором, якщо інше не встановлено ПКУ (див. пп. 14.1.71 ПКУ).

Далі в пп. 14.1.71 ПКУ наведено варіанти визначення звичайної ціни для різних випадків. Наприклад, при постачанні на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

Тобто, звичайна ціна – це договірна ціна, або ціна, визначена для окремих випадків так, як це зазначено в пп. 14.1.71 ПКУ.

Це означає, що при продажу самостійно виготовлених товарів базою оподаткування є договірна ціна, навіть, якщо товари продані за ціною нижче собівартості.

Собівартість при визначенні бази оподаткування не враховується. Про це саме пишуть і податківці (див., приміром, ІПК ДПСУ від 06.03.2020 р. №965/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Щоправда, податківці в своїх консультаціях дещо перекручують норми ПКУ.

Суть в такому:

В другому реченні пп. 14.1.71 ПКУ сказано, що якщо не доведено зворотнє, вважається, що така визначена договором звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

На підставі цієї норми податківці роблять висновок, що якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, звичайною вважається не договірна, а ринкова, а тому відповідно до норм пп. 188.1 ПКУ платник має донарахувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною.

На наш погляд, висновки податкової не відповідають нормам ПКУ, зокрема, пп. 14.1.71 ПКУ. Адже в цьому підпунктів всього лише написали, що якщо не доведено інше, вважається, що звичайна відповідає ринковій ціні. А якщо доведено, що ринкова вища, то в пп. 14.1.71 ПКУ не написали про необхідність за звичайну брати ринкову ціну.

Тому, на наш погляд, якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, донараховувати ПДВ не потрібно. Але якщо ви не бажаєте зайвих суперечок з податковою, можете пристати на її думку і донараховувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною. Звісно, за умови, що ринкова вища за договірну.

Але якщо ринкова відповідає договірній ціні, повторимося, донараховувати ПДВ на різницю між договірною (ринковою) ціною і собівартістю не потрібно.