• Посилання скопійовано

Комунальне підприємство будує дитячі майданчики за бюджетний кошт: що з ПДВ?

На рахунок підприємства виділені кошти з бюджету міста для придбання дитячих майданчиків та їх установки. В подальшому ці майданчики планується передати співвласникам будинків. Майданчики придбаватимуться з ПДВ. Чи виникає ПЗ з ПДВ при отриманні коштів?

Запитання: На рахунок підприємства виділені кошти з бюджету міста для придбання дитячих майданчиків та їх установки. В подальшому ці майданчики планується передати співвласникам будинків. Майданчики придбаватимуться з ПДВ. Чи виникає ПЗ з ПДВ при отриманні коштів? Чи нараховують компенсуючі зобов’язання через невиробниче призначення майданчиків при введені їх в експлуатацію? Які податкові наслідки при безкоштовній передачі майданчиків співвласникам будинку для підприємства?

 

Відповідь:

Питанню бухобліку та оподаткування цільових коштів, отриманих з бюджету, присвячено багато аналітичних матеріалів. Зокрема, ось такі були розміщені свого часу на «Віснику» тут.

Щодо оподаткування ПДВ описаних і запитанні операцій слід зазначити таке:

  1. Саме цільове фінансування, коли воно надходить з бюджету, не є об’єктом оподаткування ПДВ (оскільки не входить в перелік операцій, зазначених у пп. 185.1 ПКУ);
  2. Коли це фінансування підприємство починає витрачати на придбання самих майданчиків, а також матеріалів, робіт, послуг для їх установки, і в ціну входить ПДВ, то в разі, якщо постачальники зареєструють на нього відповідні податкові накладні, воно матимете право на податковий кредит з ПДВ. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту використання товарів/послуг, основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пп. 198.3 ПКУ);
  3. Проте слід пам'ятати про вимоги пп. 198.5 ПКУ. І тут є один момент – за фактом безоплатної передачі активів податкове зобов’язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ не виникатиме. Проте погодились із цим податківці не одразу, а ми про це писали тут.
  4. Але якщо дитячі майданчики деякий час перебуватимуть у підприємства на балансі (передача ОСББ відбудеться не одразу після завершення будівництва/установки) і використовуються не у господарській діяльності (тобто, використовуватимуться мешканцями будинків безоплатно), то про пп. 198.5 ПКУ доведеться згадати і у місяці введення їх в експлуатацію визнати податкове зобов’язання з ПДВ;
  5. Операція з безоплатної передачі дитячих майданчиків у даному випадку, на думку автора,  є об’єктом оподаткування ПДВ. Як обережно зазначають податківці в ІПК від 15.01.2018 р. №152/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, операції з передачі об’єктів благоустрою та соціальної інфраструктури є об’єктом оподаткування ПДВ, крім випадків, коли така операція звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПКУ.  Але для даного випадку такого звільнення ст. 197 ПКУ не містить;
  6. Хоча передача і безоплатна, базу оподаткування за нею доведеться визначати відповідно до пп. 188.1 ПКУ, в залежності від того, як обліковуватимуться на балансі комунального підприємства такі майданчики на дату передачі. Наприклад, якщо вони були введені в експлуатацію як основні засоби, то база оподаткування визначатиметься з їх балансової вартості  за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого відбудеться їх передача;
  7. Звісно, для підприємства було б вигідніше передати ці майданчики на баланс ОСББ одразу після закінчення їх установки. Адже тоді, відповідно до роз’яснень податківців, податкове зобов’язання з ПДВ виникло б лише один раз. Але якщо передача відбудеться пізніше місяця, у якому такі майданчики вже почнуть використовуватися за призначенням (не у господарській діяльності), то, на жаль, податкові зобов’язання доведеться визнати двічі – у місяці початку такого використання (за пп. 198.5 ПКУ) і у місяці безоплатної передачі (оскільки це теж оподаткована ПДВ - операція). Єдиний спосіб цього уникнути - це відкоригувати (сторнувати) податкове зобов’язання, визнане за пп. 198.5 ПКУ, склавши розрахунок коригування до податкової накладної. Така можливість пп. 198.5 ПКУ передбачена («у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності»), але він не містить чіткого переліку операцій, за якими можна зробити таке коригування. Тож, радимо з цього питання звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією на підставі ст. 52 ПКУ

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Нарахування орендної плати та ПДВ при зміні власника земельної ділянки
    Підприємство, платник ПДВ, придбало земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді. Договір оренди укладено з фізособою на умовах річної оплати 20000 грн до 31 грудня. Як новому власнику, що є платником ПДВ, нарахувати орендну плату орендарю та застосувати ПДВ, враховуючи, що попередній власник не був платником ПДВ? Які є варіанти? Чи необхідно коригувати розмір орендної плати та її періодичність?
    15.09.202514
  • Яка відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування?
    Покупець повернув товар, але постачальник своєчасно не склав розрахунок коригування до податкової накладної. Такий розрахунок коригування постачальник склав пізніше встановлених граничних строків. Після отримання розрахунку коригування покупець цього ж дня його зареєстрував. Чи можуть накласти штраф на покупця, постачальника?
    12.09.202584
  • Чи платити податок на доходи нерезидента та ПДВ з вартості інформаційних послуг, наданих нерезидентом?
    Підприємство уклало договір з нерезидентом (Гонконг) на інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з пошуком постачальника в Китаї, який забезпечить роботи за запитом замовника. Чи виникає тут обов'язок щодо сплати податку на доходи нерезидента? Чи оподатковується така операція ПДВ і якщо так – на яку дату слід скласти ПН?
    12.09.202543
  • ПДВ на транспортно-експедиційні послуги для нерезидента
    Підприємство надавало транспортно-експедиційні послуги нерезиденту з перевезення вантажів з Європи в Україну і нараховувало ПДВ, складало податкову накладну. Чи правильно воно робило? Якщо ні, як виправити помилково нараховані податкові зобов'язання, зокрема, за допомогою РК до ПН та уточнюючих декларацій з ПДВ, та як це вплине на податок на прибуток?
    12.09.202523
  • Обов’язок реєстрації платником ПДВ при здійсненні імпорту, якщо вартість обладнання перевищує 1 млн грн
    Якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то підприємство зобов’язане буде зареєструватись як платник ПДВ
    11.09.202543