• Посилання скопійовано

Постачальник не зареєстрував ПН на суму передплати: що робити?

Оплату за товар здійснено 10.12.2018 р. в сумі 86 770,80 грн (ПДВ - 14 461,80 грн). Постачальник вчасно не зареєстрував ПН. 31.05.2019 р. постачальник зареєстрував ПН датою 10.12.2018 р. на суму 254,40 грн (ПДВ - 42,40 грн) та датою 31.05.2019 р. зареєстрував РК до ПН на суму 86 516,40 грн (ПДВ - 14 419,40 грн). Чи є у покупця право на ПК в сумі 14 461,80 грн?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Такий порядок складання податкової накладної не є правильним та не дає права покупцю на податковий кредит ані за ПН на суму 254,40 грн, ані за подальшим РК на збільшення на суму 86516,40 грн.

У роз'ясненні від 26.03.2018 р. №1230/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці говорять про те, що складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. З огляду на це, постачальник повинен був скласти ПН саме на суму проведеної оплати. ПН на суму 254,40 грн не дає змогу ідентифікувати операцію з оплати коштів на суму 86 770,80 грн.

Відповідно, у разі складання таких ПН постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

 

Щодо складання РК датою, що не відповідає даті оплати

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку у постачальника виникли податкові зобов’язання 10.12.2018 р. на всю суму отриманої оплати 86 770,80 грн. Саме 10.12.2018 р. і потрібно було скласти податкову накладну, причому на всю суму проведеної оплати, про що ми сказали вище.

Таким чином, складання постачальником РК на суму 86 516,40 грн від 31.05.2019 р. є помилковим і такий РК в обліку у покупця відображатися не може.

Для того, щоб покупець отримав право на податковий кредит за цією операцією, постачальнику потрібно правильно скласти податкову накладну на всю суму отриманої оплати 86770,80 грн від 10.12.2018 р. та зареструвати її у ЄРПН. При цьому, оскільки строк реєстрації такої податкової накладної вже пройшов, то постачальнику загрожує штраф відповідно до ст. 120-1 ПКУ, а покупець має право включити таку ПН лише після її реєстрації в ЄРПН.

Якщо постачальник відмовляється зареєструвати податкову накладну, то покупець може подати на нього скаргу за формою додатку 8 до декларації з ПДВ. Як це зробити, читайте туттут та тут>> 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги нерезидента для звільнених медичних послуг у 2026 році: ПДВ-наслідки та ризики (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ, яке надає медичні послуги, звільнені від оподаткування, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за зведеною податковою накладною на весь вхідний податковий кредит. Які ПДВ-наслідки виникають при отриманні послуг від нерезидента, зокрема щодо самонарахування ПДВ, формування податкового кредиту та необхідності включення такого податкового кредиту до компенсуючої ПН?
    29.05.202612
  • Ненарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ при МТД: алгоритм у 2026 році (аудіоверсія)
    Підприємство уклало договір на постачання наземного роботизованого комплексу в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД). За умовами договору та згідно з пп. 197.11 ПКУ, ця операція звільняється від ПДВ. Чи потрібно підприємству-постачальнику нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ на придбані для цієї поставки товари чи послуги?
    29.05.2026288
  • РК на зменшення ПДВ у 2026 році: період відображення постачальником (аудіоверсія)
    У якому звітному періоді постачальник має право відобразити в декларації з ПДВ розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, якщо РК складено 17.04.2026 р., а покупець зареєстрував його в ЄРПН 19.05.2026 р.? Чи можна включити такий РК до декларації за квітень 2026 року, чи лише за травень 2026 року?
    29.05.2026303
  • Виправлення сумової помилки в податковій накладній (аудіоверсія)
    Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?
    28.05.202645
  • Реорганізація ТОВ у ПП у 2026 році: податкові наслідки та корпоративні ризики (аудіоверсія)
    Чи допускається у 2026 році реорганізація холдингової групи з ТОВ і приватного підприємства шляхом приєднання материнського ТОВ до дочірнього ПП? Які податкові наслідки такої реорганізації та які корпоративні обмеження слід врахувати?
    27.05.202652