• Посилання скопійовано

Боржник сплатив відступний: які податкові наслідки?

Первісний кредитор за договором факторингу передав право вимоги іншому підприємству (на суму 1 млн грн). Між новим кредитором та боржником було припинено зобов’язання шляхом сплати відступного (у сумі 100 тис. грн). Які податкові наслідки виникають у боржника?

Що передбачає сплата відступного?

Згідно з ст. 600 ЦКУ зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Згідно із Науково-практичним коментарем до цієї статті, вона передбачає, що замість виконання зобовязання (тобто, виконання тих дій, які становлять його зміст), боржник виконує якісь інші дії – передає інше майно, гроші (на суму зобовязань або на меншу суму).  

Тобто, по суті, відступний – це винагорода кредитора за відмову від права вимагати погашення боргу або виконання зобовязань. 

Але обов'язковість досягнення згоди щодо припинення зобовязань відступним тягне за собою необхідність відповідної фіксації такої згоди. Щодо форми такої згоди, то вона може бути зафіксована або змінами до договору, за яким виникло зобовязання (із урахуванням норм ст. 654 ЦКУ), або ж укладанням окремого договору (угоди) про відступний.  

Отже, в ситуації, яка розглядається, боржник позбавився боргу на суму 1 млн грн, сплативши замість нього відступного на суму 100 тис. грн.  

 

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому податкових різниць, які б містили термін «відступний», в ПКУ немає. Отже, фінрезультат, з якого платиться податок на прибуток, напряму залежить від того, як операція зі сплати відступного буде відображена в бухобліку. 

Як ми зазначили вище, досягнення згоди сторін про сплату відступного означає, що кредитор відмовляється від виконання боржником зобов'язяння. Тобто первісне зобов'язання (на 1 млн грн) припиняється, і виникає нове (на 100 тис. грн) у вигляді відступного. 

Тому, на ту дату, коли за умовами договору зобов'язання визнається таким, яке не буде виконуватись (це може бути і дата договору/угоди про відступний, і дата сплати такого відступного тощо) – заборгованість перед кредитором в боржника стає безнадійною. І підлягає списанню з балансу. Оскільки така заборгованість не буде погашена, її сума потрапляє до доходу. А сума відступного – до витрат. 

Слід зазначити ще й те, що заборгованість у ситуації, яка розглядається, виникла у боржника у зв'язку із придбанням товарів. Яких вже на балансі немає, вони були продані іншим покупцям. 

Раніше (до 2015 року), коли розділ ІІІ ПКУ мав іншу редакцію й існували податкові доходи та витрати, така ситуація розглядалась як перегляд ціни на цей товар. Він вважався безоплатно отриманим (відступний – це не плата за товар), тож, його вартість потрапляла до податкового доходу боржника.  

Зараз податковий облік щодо податку на прибуток базується на правилах бухгалтерського обліку. І до доходу боржника потрапить сума списаної заборгованості: Дт 631 Кт 717 на 1 млн грн. 

Відступний – це не плата за товар і не штрафна санкція. Тому виникнення обов'язку його сплатити можна відобразити проведенням: Дт 949 Кт 685, а сплату – Дт 685 Кт 311.   

 

ПДВ

Згідно з пп. «а» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Водночас, згідно з пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Разом з тим, при здійсненні операцій з уступки права вимоги одного кредитора іншому не виникає жодної з обставин, перерахованих у пп. 192.1 ПКУ (зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг),  а отже, відсутні підстави для складання РК до ПН, складеної на дату настання «першої події» операції (відвантаження товару) та яких небудь коригувань ПДВ у боржника.

Але далі у нас має місце угода про відступний. 

І тут треба розглядати два аспекти.

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума відступного? 

Щодо цього питання варто звернутися до податківців, адже актуальних на момент написання відповіді консультацій з цього приводу ми не знайшли. А ситуація – спірна.

З точки зору ЦКУ йдеться про виплату не за товар, не за послугу. Це не штраф і не неустойка. Це не компенсація витрат. Боржник платить за те, щоб кредитор відмовився від вимог про виконання зобов’язань.  Тобто, по суті відступний – це винагорода.

Проте з точки зору ПКУ відступний може вважатися винагородою за постачання послуг (якщо податківці вирішать, що оплатна відмова від вимог  відповідає визначенню, наведеному в пп. 14.1.185 ПКУ). 

Тому ризик оподаткування цих 100 тис. грн ПДВ є, адже пільг до операцій з відступного в ПКУ прямо не зазначено.  Проте ризик цей для кредитора, а для боржника – можливість отримання додаткового податкового кредиту з ПДВ.  

Найбільша Facebook-сторінка для бухгалтерів в Україні

Чи зберігається за умов сплати відступного право на ПК за придбаними товарами (вартість яких становить заборгованість, яка припиняється)? 

Прямої норми про це в ПКУ немає. Але точка зору податківців – фіскальна.  

Якщо товар отримано безоплатно (а угода про відступний фактично призводить до такого висновку, адже первісне зобовязання припиняється) – то права на податковий кредит у покупця немає. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202423
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202420
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202423
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024127
  • З якою періодичністю складати подорожній лист?
    Водії виїжджають за заявкою і після виконання замовлення можуть отримати наступну. Маршрут та дату повернення визначити складно. За якою формою складати подорожній лист? Чи можна скласти один подорожній лист на весь період поїздки (місяць та більше), чи під кожну заявку?
    22.03.20241 111