• Посилання скопійовано

Чи потрібно збільшувати посадові оклади у разі підвищення прожиткового мінімуму з 01.07.2021 р.?

На підприємстві проводили нарахування зарплати за червень 2021 р. із нарахуванням індексації - 3,4%. У липні 2021 року має змінитися прожитковий мінімум, що теж вплине на суму індексації. Бухгалтер стверджує, що з 1 липня є законодавча вимога до підприємства підняти оклади всім працівникам на підприємстві на 3,4%. Всі оклади на сьогодні більші за 6000 грн. Чи насправді законодавство нзобов’язує з 1 липня підвищувати оклади всім працівникам?

Основними законодавчими актами, що регулюють порядок оплати праці та встановлюють мінімальні державні гарантії в оплаті праці, є КЗпП та Закон про оплати праці.

Відразу зазначимо, що роботодавець не зобов’язаний встановлювати посадовий оклад у штатному розписі у розмірі, що не менший  за мінзарплату. На сьогодні, відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗпП, мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2021р. – 2270 грн). Тобто для 2021 року мінімальний посадовий оклад складає 2270 грн.

А вже потім додатково, відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. При цьому при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, якщо оклади в штатному розписі встановлені менші за мінімальну зарплату, проте вони перевищують діючий прожитковий мінімум для працездатних осіб, це не є порушенням трудового законодавства.

Щодо необхідності підвищення посадових окладів

Відповідно до ст. 5 Закону про оплати праці, організація оплати праці здійснюється на підставі:

  • законодавчих та інших нормативних актів;
  • генеральної угоди на національному рівні;
  • галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.

Своєю чергою, статтею 21 Закону про оплату праці визначено,  що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці (ст. 6 Закону про оплату праці).

Отже, якщо колдоговором (або іншим актом роботодавця) передбачено підвищення окладів (ставок) у зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму протягом року, то  відповідно  це потрібно зробити, підвищивши  посадові оклади для усіх працівників. Якщо такої вимоги немає, підвищувати оклади з 1 липня 2021 року роботодавець  не зобов’язаний. Тобто збільшення прожиткового мінімуму не є  прямою підставою для підвищення окладів працівників, однак такий порядок може бути передбачено колективним або трудовим договором.

Таким чином, підприємство самостійно вирішує з урахуванням власних фінансових можливостей та інших умов коли підвищувати посадові оклади, на скільки, яким категоріям працівників тощо, при цьому зростання бюджетних показників прямо на факт підвищення не впливає.  Головне – виконати мінімальні державні гарантії, зокрема: з 1 січня 2021 року мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розписі має бути встановлений у розмірі не менше 2270 грн, а мінімальна зарплата нарахована за повністю виконану місячну норму праці — не менше 6000 грн ( з 1 грудня  2021 р. – 6500 грн).

Тому, якщо наразі оклади вищі, ніж 6000 грн, підвищення прожиткового мінімуму не зобов’язує підвищувати оклади.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Додаткова відпустка на дітей перед відпусткою по вігітності та пологах
    Працівниця має право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 18.03.2026 року. Вона бажає використати додаткову соціальну відпустку на дітей (двоє дітей до 15 років) за 2026 рік безпосередньо перед такою відпусткою. Чи має працівниця на неї право, враховуючи, що 2026 рік ще не закінчився, а за 2025 рік відпустка вже використана?
    Сьогодні 09:179
  • Врахування річної премії у розрахунку лікарняних
    Чи включається до розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняних (згідно з Порядком №1266) сума річної премії за минулий рік? Як коректно врахувати таку виплату, якщо її було нараховано та відображено у звітності в одному з місяців розрахункового періоду?
    Сьогодні 07:5531
  • Добові за закордонне відрядження без підтвердження перетину кордону: які ризики та штрафи для підприємства?
    Підприємство направило працівника у службове відрядження за кордон з метою укладення контракту. На підставі наказу про відрядження бухгалтерія нарахувала та виплатила працівникові добові. Згодом було встановлено, що працівник не має документального підтвердження перетину державного кордону, хоча завдання відрядження фактично виконано. Які податкові наслідки та штрафні санкції можуть бути застосовані до підприємства в такій ситуації?
    25.02.202657
  • Повернення зі служби із запізненням: як оформити відсутність і донарахувати середній заробіток
    18.02.2026 р. ми отримали у Viber витяг з наказу військової частини про звільнення нашого працівника з військової служби 11.01.2026 р. Відповідно, працівнику надається 5 днів для взяття на військовий облік у ТЦК та СП за місцем реєстрації, тобто до 15.01.2026 р. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону №2232, на час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, роботодавець має зберігати за працівником середній заробіток. Як правильно оформити відсутність працівника у період з 12.01.2026 по 18.02.2026 р.? Як бути з виплатою середнього заробітку, якщо заробітну плату за січень уже виплачено, а об’єднаний звіт уже подано?
    25.02.202626
  • Вимоги до працівників, які обслуговують генератори
    Підприємство придбало дизельний генератор для забезпечення роботи офісу. Кого з працівників ми можемо призначити відповідальним за його заправлення, підключення та загальне обслуговування? Які саме вимоги висуває законодавство щодо віку, медичних оглядів, навчання та рівня допуску з електробезпеки для такого персоналу?
    25.02.2026355