Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9). Такі витрати включаються до первісної вартості запасів (п. 9 П(С)БО 9).
Однак витрати відображаються в обліку за наявності первинних документів — актів, транспортних накладних, які підтвердять госпоперацію із перевезення. Адже підставою для бухобліку госпоперацій є первинні документи (п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). Якщо немає первинних документів взагалі (тобто не планується їх отримання), то й відображати витрати не можна. Тож такі витрати на перевезення не збільшать первісну вартість придбаних запасів, та й відповідно оплата перевізнику омине витрати підприємства й не вплине на його фінрезультат.
Ризики зі сторони ДФС
По-перше, податківці говорять про відсутність госпоперації із придбання ТМЦ, оскільки немає підтвердження їх доставки до покупця у вигляді ТТН/подорожнього листа. А, як наслідок, зняття витрат та ПК з ПДВ. Втім, ВСУ у Постанові від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 зазначає: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення госпоперацій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухобліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Наш коментар до Постанови ВСУ можна прочитати тут>>
Таким чином, якщо у підприємства взагалі будуть відсутні документи, які підтвердять перевезення придбаного вантажу, то важко буде довести про реальність операції із придбання. ВСУ роз’яснює, що не обов’язково підтвердженням такого перевезення має бути ТТН, а перевезення можуть здійснити самі працівники підприємства на підставі укладених ЦПД, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). А ТЗ можуть перебувати як на праві оренди або лізингу.
По-друге, якщо хоч десь за документами (розрахунковими, первинними) прослідковуватиметься, що виплачувався дохід фізособі, то перевіряючі захочуть побачити сплачені податки (ПДФО та ВЗ) із такого доходу та відображення доходу в формі №1ДФ. Адже підприємство є податковим агентом (пп. 14.1.180, п. 176.2 ПКУ). Відповідальність у такому разі така:
- За неподання №1ДФ із відомостями про виплачений дохід – 510 грн (п. 119.2 ПКУ).
При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абз. 1 п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо (підкатегорія 103.26 «ЗІР»).
- За виплачу доходу без утриманян ПДФО та ВЗ - 25% суми нарахованого податкового зобов’язання як з ПДФО, так і з ВЗ, визначеного контролюючим органом при перевірці (п. 127.1 ПКУ).
По-третє, раніше податківці обожнювали говорити про безоплатно отримані послуги при відсутності документів, втім наразі наслідків від цього ніяких немає. Адже з 2015 року податковий облік грунтується на бухгалтерському із застосуванням податкових різниць.
Розділ ІІІ ПКУ не передбачає ніяких податкових різниць у разі безоплатно отриманих послуг. Тож слід орієнтуватися виключно на бухгалтерський фінрезультат у бухобліку.
У бухобліку збільшення/зменшення активів, а також зменшення/збільшення зобов’язань при отриманні безкоштовної послуги не відбувається. Тобто критерії для визнання доходів/витрат з п. 5 П(С)БО 15 і п. 5 П(С)БО 16 не виконуються. Втім, проведення Дт 23 (92, 93,94) — Кт 719 все-таки доречно зробити, адже у фінансовій звітності (а отже, і в бухобліку) має бути відображено всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на підставі такої фінзвітності. Цього вимагає принцип повного висвітлення (п. 6 розд. III НП(С)БО 1). Втім й у цьому разі потрібен акт приймання-передачі безоплатно отриманих послуг. Якщо його немає, то й це проведення не відображається.
Безкоштовне отримання послуг не тягне за собою жодних ПДВ-наслідків.
Таким чином, негативні наслідки з сторони ДФС можливі лише у разі прослідковування виплати доходу фізособі за перевезення вантажу
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
