• Посилання скопійовано

Витрати на доставку без документів: які ризики?

Підприємство придбаває товар на заводі-виробнику. Згідно з договором купівлі, доставку оплачує та організовує покупець. Однак перевізником, якого знаходить підприємство-покупець, дуже часто виступає фізособа, якій виплачується готівка (не офіційно). Які ризики підприємства-покупця, якщо немає документів, які можуть підтвердити доставку?

Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9). Такі витрати включаються до первісної вартості запасів (п. 9 П(С)БО 9).

Однак витрати відображаються в обліку за наявності первинних документів — актів, транспортних накладних, які підтвердять госпоперацію із перевезення. Адже підставою   для   бухобліку  госпоперацій  є  первинні  документи (п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). Якщо немає первинних документів взагалі (тобто не планується їх отримання), то й відображати витрати не можна. Тож такі витрати на перевезення не збільшать первісну вартість придбаних запасів, та й відповідно оплата перевізнику омине витрати підприємства й не вплине на його фінрезультат.

 

Ризики зі сторони ДФС

По-перше, податківці говорять про відсутність госпоперації із придбання ТМЦ, оскільки немає підтвердження їх доставки до покупця у вигляді ТТН/подорожнього листа. А, як наслідок, зняття витрат та ПК з ПДВ. Втім, ВСУ у Постанові від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 зазначає: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення госпоперацій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухобліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Наш коментар до Постанови ВСУ можна прочитати тут>>

Таким чином, якщо у підприємства взагалі будуть відсутні документи, які підтвердять перевезення придбаного вантажу, то важко буде довести про реальність операції із придбання. ВСУ роз’яснює, що не обов’язково підтвердженням такого перевезення має бути ТТН, а перевезення можуть здійснити самі працівники підприємства на підставі укладених ЦПД, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). А ТЗ можуть перебувати як на праві оренди або лізингу.

По-друге, якщо хоч десь за документами (розрахунковими, первинними) прослідковуватиметься, що виплачувався дохід фізособі, то перевіряючі захочуть побачити сплачені податки (ПДФО та ВЗ) із такого доходу та відображення доходу в формі №1ДФ. Адже підприємство є податковим агентом (пп. 14.1.180, п. 176.2 ПКУ). Відповідальність у такому разі така:

  • За неподання №1ДФ із відомостями про виплачений дохід – 510 грн (п. 119.2 ПКУ).
    При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абз. 1 п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо (підкатегорія 103.26 «ЗІР»).
  • За виплачу доходу без утриманян ПДФО та ВЗ - 25% суми нарахованого податкового зобов’язання як з ПДФО, так і з ВЗ, визначеного контролюючим органом при перевірці (п. 127.1 ПКУ).

По-третє, раніше податківці обожнювали говорити про безоплатно отримані послуги при відсутності документів, втім наразі наслідків від цього ніяких немає. Адже з 2015 року податковий облік грунтується на бухгалтерському із застосуванням податкових різниць.

Розділ ІІІ ПКУ не передбачає ніяких податкових різниць у разі безоплатно отриманих послуг. Тож слід орієнтуватися виключно на бухгалтерський фінрезультат у бухобліку.

У бухобліку збільшення/зменшення активів, а також зменшення/збільшення зобов’язань при отриманні безкоштовної послуги не відбувається. Тобто критерії для визнання доходів/витрат з п. 5 П(С)БО 15 і п. 5 П(С)БО 16 не виконуються. Втім, проведення Дт 23 (92, 93,94) — Кт 719 все-таки доречно зробити, адже у фінансовій звітності (а отже, і в бухобліку) має бути відображено всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на підставі такої фінзвітності. Цього вимагає принцип повного висвітлення (п. 6 розд. III НП(С)БО 1). Втім й у цьому разі потрібен акт приймання-передачі безоплатно отриманих послуг. Якщо його немає, то й це проведення не відображається.

Безкоштовне отримання послуг не тягне за собою жодних ПДВ-наслідків.

Таким чином, негативні наслідки з сторони ДФС можливі лише у разі прослідковування виплати доходу фізособі за перевезення вантажу 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Первинні документи, типові форми

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Первинні документи, типові форми»

  • Опис нативної реклами в номенклатурі послуг
    Як правильно сформулювати назву та опис послуги "нативна реклама" у первинних документах (рахунок, акт) з метою коректного відображення в податковому та бухобліку, враховуючи специфіку цієї послуги?
    25.09.202531
  • Особливості заповнення ТТН при частковому відвантаженні
    Як коректно заповнити у ТТН розділ "Відомості про вантаж" (ціна без ПДВ та загальна сума з ПДВ) у випадку, коли товар з однієї видаткової накладної відвантажується кількома партіями, для кожної з яких складається окрема ТТН? Чи потрібно в кожній ТТН вказувати загальну суму всієї накладної, чи лише вартість відвантаженої партії?
    24.09.202546
  • Розвозка води по точках продажу: скільки потрібно ТТН?
    Підприємство видобуває та продає питну воду. Водій протягом дня здійснює розвозку по точкам продажу – кінцевим споживачам (фізособам); до автоматів розливу питної води, які розміщені в різних точках по місту, а також до лотків на ринку, в кіоски та магазини. Підприємство виписує на один автомобіль – одну ТТН на загальний обсяг завантаженої в нього продукції. Чи правильно робить підприємство? Чи потрібно оформляти окрему ТТН на кожну точку продажу?
    23.09.202545
  • Особливості заповнення ТТН для сипучих вантажів
    Як правильно заповнювати розділи "Загальна маса з вантажем та маса брутто" та "Маса брутто, т" (графа 11 табличної частини) у ТТН при перевезенні сипучих матеріалів (щебінь, пісок, зерно)? Чи потрібно вказувати вагу тари та вантажу окремо (через дріб), чи відображається лише загальна маса? Як розрахувати ці показники згідно з вимогами законодавства України?
    22.09.20252872
  • Оформлення реалізації послуг санаторію
    ТОВ на загальній системі (санаторій) приймає оплату за послуги готівкою та картками через РРО. Як правильно оформити реалізацію наданих послуг за звітний місяць для всіх клієнтів, якщо оплата відбувається в день заїзду, а нарахування доходів здійснюється в кінці місяця автоматично комп’ютерною бухгалтерською програмою?
    22.09.202521