Невиплата компенсації за невикористану відпустку: яка відповідальність?

Відповідно до ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Крім того, право на отримання працівником компенсації також надають ст. 47  та ст. 116 КЗпП та ст. 24 Закону №504. Таким чином, керуючись цими статтями підприємство повинно в день звільнення працівника видати йому належним чином оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок  у  день звільнення.  У разі, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.

Стаття 117 КЗпП передбачає, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП (за відсутності спору про їх розмір), підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А за наявності спору зазначена компенсація виплачується в разі, якщо спір вирішено на користь працівника. 

Крім того, згідно зі ст. 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату працю працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Тож у цьому разі не має значення, в якому році мала місце невиплачена компенсація.

У разі недотримання зазначених вимог до роботодавців, які використовують найману працю, застосовуються фінансові санкції, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у розмірі мінімальної заробітної плати.

Також за зазначені порушення передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства від 30 до 100 НМДГ (510,00 грн -1700,00 грн). За повторне порушення вчинене протягом року тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства від 100 до 300 НМДГ (1700,00 грн -5100,00 грн). 

Незайвим буде зазначити, що за грубе порушення законодавства про працю передбачена кримінальна відповідальність.

Тож, згідно з ч. 1 ст. 172 ККУ  грубе порушення законодавства про працю карається штрафом  від  2000 до 3000 НМДГ (34000,00 грн - 51000,00 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. За ті самі дії, якщо вони вчинені повторно - караються штрафом від 3000 до 5000 НМДГ (51000,00 грн - 85000,00 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Також згідно з ст. 175 ККУ безпідставна невиплата заробітної плати чи іншої установленої законом виплати працівникам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, карається штрафом від 500 до 1000 НМДГ (8500,00 грн - 17000,00 грн)  або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох  років. За повторне порушення - карається штрафом від 1000 до 1500 НМДГ (17000,00 грн - 25500,00 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.