Належна обачність контрагента у 2026 році: ст. 112 ПКУ, витяг з ЄДР за 124,80 грн та чек-лист перевірки (аудіоверсія)

Питання обачності при виборі ділового партнера сьогодні виходить за межі суто комерційної обережності й набуває податкового значення. Річ у тім, що стаття 112 Податкового кодексу України закріплює концепцію вини платника: особа вважається винною, якщо мала змогу дотримати встановлених правил, однак не застосувала для цього достатніх заходів. Податкові органи послідовно трактують збір інформації про контрагента не як право, а як обов'язок суб'єкта господарювання. Тобто якщо підприємство підписало угоду, не з'ясувавши, чи не перебувають контрагент або його власники під санкціями та чи має він достатньо ресурсів для виконання зобов'язань, це може бути кваліфіковано як необачна поведінка з відповідними фінансовими наслідками.

Водночас варто пам'ятати, що обов'язок доведення відсутності належної обачності лежить на контролюючому органі, а не на платнику автоматично. Проте бізнесу вигідно завчасно підготувати доказову базу — тому практична перевірка контрагента перед укладенням контракту є виправданим і доцільним кроком.

Базовим і безоплатним джерелом інформації є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Через нього можна встановити статус контрагента (він не повинен перебувати у процесі припинення), дату державної реєстрації (нещодавно зареєстрована компанія з великим контрактом — це ризиковий сигнал), адресу (реєстрація за адресою масової реєстрації насторожує), відповідність видів діяльності предмету угоди, розмір статутного капіталу, повноваження керівника на підписання договору та дані про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема щодо можливих санкційних обмежень.

Для оперативної перевірки достатньо безкоштовного запиту через кваліфікований електронний підпис на сайті Мін'юсту — щоправда, без можливості завантажити файл. Якщо ж мова йде про угоду зі значною ціною договору, доцільніше замовити офіційний платний витяг — у ЦНАПі, на порталі Мін'юсту або через "Дію". Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України №755, вартість такого витягу становить 166,40 грн у паперовому вигляді та 124,80 грн в електронній формі.

Крім ЄДР, варто звернутися до інших державних реєстрів. Єдиний державний реєстр судових рішень дозволяє перевірити, чи контрагент фігурує як боржник у численних справах — це може вказувати на його фінансову неспроможність. Автоматизована система "Банкрутство та неплатоспроможність" дає змогу підтвердити відсутність процедури банкрутства. Єдиний реєстр боржників покаже наявність відкритих виконавчих проваджень, що є підставою вимагати повної передоплати. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно допоможе оцінити наявність у контрагента виробничих активів.

Окрему цінність має Електронний кабінет платника податків, де за згодою контрагента можна перевірити наявність податкового боргу, історію зупинення реєстрації податкових накладних, включення до переліку ризикових платників ПДВ, а також показники ТЦО та фінансові результати. Відмова контрагента надати такий доступ сама собою є тривожним сигналом.

Читайте також:
Перевірка контрагента у 2026 р.: чек-лист для ЄДР, кабінету платника податків та інших державних реєстрів

Висновки:

• Оцінювати надійність контрагента слід комплексно, зіставляючи всі отримані відомості в сукупності, а не орієнтуючись на одну окрему ознаку ризику.
• Наявність кількох ризикових факторів одночасно є підставою або для відмови від співпраці, або для запровадження додаткових гарантій виконання зобов'язань, зокрема авансування чи забезпечення.
• Результати перевірки необхідно документально зафіксувати у формі внутрішнього висновку чи ризик-профілю, оскільки саме такі матеріали слугують доказом дотримання належної обачності під час податкових перевірок або судових спорів.