Порядок укладення та зміст цивільно-правових договорів визначаються Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами, що регулюють певний вид діяльності.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦКУ).
Сторони є вільними у виборі контрагента при укладенні договору. Відповідно до ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При визначенні умов ураховуються також звичаї ділового обороту та вимоги розумності і справедливості. Загальні підстави вчинення правочинів в усній або письмовій формі визначено ст. 206, 208 ЦКУ. Так, правочини між юридичними особами мають укладатися у письмовій формі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, і набирає чинності з моменту його укладення. Статтею 638 ЦКУ встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір про надання послуг є договором цивільно-правового характеру.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).
Отже, предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару і від робіт. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Корисний ефект від діяльності з надання послуги не обов’язково виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а може полягати в самому процесі надання послуги.
При укладенні договорів про надання послуг, які безпосередньо не передбачені ЦКУ, сторони мають право керуватися принципом свободи договору. Тобто, якщо конкретний вид послуги не визначений та не врегульований ЦКУ, сторони можуть укладати договір про її надання, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст. 902 ЦКУ виконавець повинен надати послугу особисто. Але у договорі сторони можуть передбачити, що виконавець має право покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Отже, якщо в договорі прямо передбачена така можливість, то таке покладення стане можливе.
Надання послуг може бути (ст. 903 ЦКУ):
- платним - розмір, строки та порядок оплати наданих послуг встановлюється договором;
- безоплатним - замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві лише усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору, в т.ч. у випадках, коли неможливість виконати договір виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.
Строк договору встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки послуга - це діяльність, то в договорі повинні зазначатися початок та закінчення надання послуги, а за погодженням сторін - також і проміжні строки надання послуги.
У разі невиконання або неналежного виконання з вини виконавця платного договору – він у повному обсязі відшкодовує замовнику збитки (ст. 906 ЦКУ). Виконавець, який порушив платний договір при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. За таким договором виконавець несе відповідальність за порушення не тільки початкового і кінцевого, а і проміжних строків надання послуг (якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами чи договором).
У разі невиконання або неналежного виконання з вини виконавця безоплатного договору - він відшкодовує збитки у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності не встановлений договором.
Відповідно до ст. 907 ЦКУ договір про надання послуг може бути розірваний, у т.ч шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦКУ, іншим законом, або за домовленістю сторін.
Якщо в договорі сторони погодять можливість односторонньої відмови – вони повинні погодити порядок та наслідки такої відмови.
Договір може бути розірваний також за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Зауважимо, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦКУ).
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зразок договору про надання послуг можна знайти тут.
Висновки:
- Договір про надання послуг є договором цивільно-правового характеру (ЦПХ) (ст. 901 ЦКУ);
- Послуга відрізняється від товару/робіт: невідчутна, невичерпна, ефект — у процесі, а не завжди в матеріальному результаті;
- Сторони вільні у змісті (принцип свободи договору), але виконавець несе особисту відповідальність, оплата/строки/розірвання — за домовленістю або ЦКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити