• Посилання скопійовано

Оскаржуємо вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ та рішення про нарахування пені і штрафу

Як можна оскаржити вимоги контролюючого органу про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ та рішення про нарахування пені та накладання штрафу?

Згідно з Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. №1124, скаржник має право оскаржити вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Тобто така процедура аналогічна до процедури адміністративного оскарження рішень податкових органів, однак має свій встановлений порядок та особливості.

Зверніть увагу: про подання скарги до вищого органу платник зобов'язаний одночасно повідомити територіальний контролюючий орган, рішення якого оскаржується. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення може призвести до того, що рішення, яке оскаржується, буде вже передано для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 11 розд. VІІ Інструкції №449).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання вимоги або рішення територіальних контролюючих органів про нарахування пені (накладення штрафу).

До документів, які можуть свідчити про неправильність визначення суми недоїмки (прийняття рішення про накладення штрафу, нарахування пені), належать: акт перевірки платника єдиного внеску, вимога, рішення про нарахування пені та накладення штрафу, інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено суму єдиного внеску, що належить до сплати, або застосовано штраф, нараховано пеню.

Під час подання скарги необхідно зазначати про надання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсною вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу.

Якщо приймається рішення про повне або часткове незадоволення скарги, такий скаржник має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою безпосередньо до ДФСУ (тобто центрального органу), про що теж обов'язково повинен одночасно повідомити відповідний територіальний контролюючий орган.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього строку рішення не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Подана скарга зупиняє строки сплати недоїмки (пені, штрафу) до винесення рішення контролюючим органом вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.

Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до дня набрання рішенням суду законної сили в разі оскарження платником вимоги, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Контролюючий орган при розгляді скарг приймає одне з таких рішень: залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу без задоволення; скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині; скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу; направляє скаргу на новий розгляд до територіального контролюючого органу; залишає скаргу без розгляду.

Якщо вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу в порядку оскарження скасовують, вони вважаються відкликаними із дня прийняття такого рішення. Водночас, якщо скасування санкцій не відбулося, платник ЄСВ зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти календарних днів після отримання рішення за результатом розгляду скарги (п. 2 розд. VІ Порядку №1124).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • Чи донараховувати ЄСВ на перехідний лікарняний?
    Працівник в березні попрацював півмісяця та захворів. Лікарняний перехідний: березень-квітень. Чи проводити донарахування ЄСВ за березень до мінімального розміру, чи це можна зробити у квітні з відображенням у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ суми лікарняних за березень, щоб уникнути сторнування зайво перерахованої суми ЄСВ за І квартал?
    19.04.20247
  • Оподаткування ЄСВ виплат резидентом Дія. Сіті
    Чи потрібно резиденту Дія. Сіті оподатковувати ЄСВ такі виплати та за якою ставкою: 1) часткове збереження зарплати мобілізованим штатним працівникам згідно з окремими наказами; 2) безповоротна фіндопомога штатному працівнику та гіг-спеціалісту; 3) інші компенсаційні, грошові та/або матеріальні виплати, які непередбачені актами чинного законодавства та не належать до фонду оплати праці?
    12.04.20241721
  • ЄСВ з лікарняного працівника – особи з інвалідністю, резидента Дія. Сіті
    Працівник компанії – резидента Дія. Сіті має інвалідність. У нього відкритий лікарняний з 01 по 29 лютого 2024 р. Відповідно, робочих днів у лютому немає. Як в такому випадку правильно нарахувати ЄСВ? Якщо немає жодного робочого дня, чи потрібно компанії – резиденту Дія. Сіті сплатити за працівника з інвалідністю ЄСВ з МЗП 1562 грн? Чи тільки ЄСВ за ставкою 8,41% з лікарняних?
    11.04.202438
  • Виплата на страхування життя під час відпустки без збереження зарплати: що з ЄСВ?
    Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального розміру при перебуванні працівника у відпустці без збереження зарплати, якщо не відпрацьовано жодного дня, але є щомісячне нарахування виплати на страхування життя?
    10.04.2024314
  • Оплата обладнання нерезидентом за трьохстороннім договором: облік та оподаткування
    Міжнародний фонд надає грант/безповоротну фінансову допомогу Військовій адміністрації на закупівлю брикетувальника. В межах трьохстороннього договору Міжнародний фонд (надавач допомоги) за делегуванням Військової адміністрації перераховує оплату за брикетувальник постачальнику - резиденту, фінансування здійснюється в євро. Хто в даному випадку визнає дохід за даною операцією? Чи порушує постачальник-резидент вимоги НБУ щодо розрахунків на території України в національній валюті?
    23.02.202437