Податківці у підкатегорії 201.04.01 ЗІР надали роз’яснення, що відповідно до частини 5 ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску.
Частиною 1 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування єдиного внеску є:
- для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, – сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених в абзаці 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (частина 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Відповідно до ст. 39 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок, визначеної Законом про ЄСВ), дорівнює:
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 1 січня – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом; з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року – п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з пп. 2 п. 2 розд. IV Інструкції №449, застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Таким чином, єдиний внесок за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника (заробітна плата, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, а у разі одночасного укладення із роботодавцем ще й договору цивільно-правового характеру – винагорода за виконану роботу(надані послуги)). Якщо сума сукупного доходу за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то єдиний внесок нараховується в межах граничної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.