Щодо форм П-6 і П-7
Дійсно, затверджені ще Наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489 бланки розрахунково-платіжних відомостей (персональна форма №П-6 та зведена №П-7) на сьогодні втратили свою актуальність. У їхній структурі не передбачено відображення військового збору та єдиного соціального внеску, проте досі присутні колонки для утримань до скасованих фондів соціального страхування.
Проте, на наш погляд, ви цілком правомірно можете оптимізувати ці форми під сучасні реалії обліку. Ключовим орієнтиром тут є Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з ч. 2 ст. 9 цього Закону, будь-який первинний документ повинен містити визначений перелік обов'язкових реквізитів (назва документа і підприємства, дата складання, зміст та обсяг операції, посади та підписи відповідальних осіб тощо). Якщо ваша модифікована відомість міститиме всі ці реквізити, вона матиме статус повноцінного первинного документа. Відтак, ви можете сміливо вилучати зайві графи та додавати необхідні (для ПДФО, ВЗ та нарахування ЄСВ). Аби уникнути питань від контролерів, факт використання самостійно адаптованих форм варто затвердити внутрішнім наказом або закріпити у положенні про оплату праці.
Щодо інформування працівників
Щодо другого питання про інформування працівників — тут діє імперативна норма ст. 30 Закону «Про оплату праці». Вона зобов’язує роботодавця під час кожної виплати повідомляти працівників про загальну суму нарахованої зарплати (з розшифровкою за видами виплат), усі здійснені відрахування та фінальну суму, що підлягає виплаті.
Однак, закон не диктує, що таке повідомлення має бути виключно паперовим. Фахівці Міністерства соціальної політики у листі від 20.10.2017 р. №262/0/101-17 (і цю ж позицію незмінно підтримує Держпраці) чітко роз'яснили, що нормативно-правовими актами не встановлено єдиної суворої форми такого повідомлення. Зазвичай на практиці використовують «розрахунковий лист», проте його формат є довільним.
Отже, надсилати розшифровку зарплати на особисту чи корпоративну електронну пошту співробітників — це абсолютно легальний та зручний крок. Головне — дотриматися двох умов. По-перше, інформація в листі має містити всі вищезгадані складові (скільки нараховано, скільки утримано податків, який ЄСВ нараховано зверху, сума до видачі). По-друге, перехід на електронний формат інформування слід узгодити з працівниками. Рекомендую прописати такий порядок комунікації у внутрішніх документах підприємства та отримати згоду працівників. Для надійності під час можливих інспекцій Держпраці, налаштуйте в поштовому клієнті функцію сповіщення про прочитання листів та зберігайте цей електронний архів.
Висновки
Роботодавець має повне право самостійно вдосконалювати застарілі типові відомості (форми П-6 та П-7), додаючи актуальні податкові графи, за умови обов'язкового збереження законодавчо встановлених реквізитів первинного документа.
Інформування персоналу про структуру заробітної плати (нарахування, утримання та суму до виплати) є прямою вимогою закону, яку не можна ігнорувати за жодних обставин.
Електронна розсилка розрахункових листків є законною альтернативою паперовим документам, якщо такий формат комунікації попередньо погоджений з працівниками та містить повну деталізацію виплат і відрахувань.
Читайте також: Нарахування зарплати: яким первинним документом оформити?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
