Перехідний лікарняний та перерахунок ЄСВ

Як правильно нараховувати ЄСВ, якщо лікарняний перехідний?

Згідно з п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти роботодавця, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Правила нарахування ЄСВ у разі перехідних лікарняних (коли в поточному місяці нараховуються лікарняні за минулий місяць) податківці навели у листі ДФСУ від 02.02.2017 р. №1925/6/99-99-13-02-01-15. В ньому зазначено, що для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома, адже сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності. На сьогодні це відбувається в момент набуття е-листком непрацездатності статусу «Готовий до сплати».

Якщо після розподілу лікарняного між місяцями, коли суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносять до того місяця, за який їх нараховано, загальний дохід за місяць буде меншим від мінімального розміру, аж тоді виникає потреба донарахувати ЄСВ за минулий місяць (місяці), виходячи з мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Тобто, якщо є нарахування доходу хоча б за один день, то ЄСВ потрібно нарахувати з мінімальної заробітної плати.

Отже, у квітні роботодавець мав сплатити ЄСВ з фактичного доходу (із нарахованої зарплати) без проведення доплати до мінімального розміру. А у травні, вже після нарахування і розподілу суми лікарняних за місяцями, потрібно порівняти загальні суми зарплати та лікарняних за кожен місяць із мінімальною зарплатою. І, якщо цей дохід виявився би менше мінімальної зарплати, тільки тоді потрібно провести донарахування ЄСВ до мінімального розміру з відображенням суми різниці у графі 18 додатку 1 (за травень) єдиної звітності з ПДФО ВЗ та ЄСВ з КТН «13» у графі 09 та з зазначенням у графі 10 «042024».

Чи потрібно перерахувати ЄСВ і сторнувати суму, яку сплачено у квітні?

Якщо постало таке питання, то значить, що роботодавець у квітні провів донарахування ЄСВ до мінімального рівня, виходячи з розміру нарахованої заробітної плати за квітень, не дочекавшись суми лікарняних.

Після нарахування суми лікарняних у травні потрібно розподілити нараховану суму лікарняних між днями квітня та травня.  Далі потрібно скласти нараховану зарплату за квітень та суму лікарняних за дні квітня та визначити загальну суму доходу за квітень, і після цього вирішити, чи потрібно у квітні донараховувати ЄСВ до мінімального розміру.

Якщо виявиться, що сума доплати ЄСВ до мінімального внеску мала бути менше чи взагалі її не потрібно було робити, додаткову базу разом із донарахованою сумою ЄСВ потрібно сторнувати. 

В додатку 1 у поточному звітному періоді (травні) потрібно зняти зайво нараховану суму ЄСВ таким чином:

• у графі 9 вказується код типу нарахувань «3» - якщо самостійно зменшується зайво нарахована сума ЄСВ;
• у графі 10 — місяць і рік, що виправляється «042024»;
• у графі 18 «сума різниці» та у графі 20 «сума нарахованого ЄСВ».

Увага: тип нарахування «13» вже не застосовується.

Крім того, сторновану суму ЄСВ слід показати у рядках 6 та 6.1 титульного аркушу єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.