Створення нового робочого місця: звітність та компенсація ЄСВ

Оформлення на роботу нового працівника

Згідно із ст. 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (за бажанням для здійснення роботодавцем запису про прийняття на роботу), а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я в т.ч. про інвалідність та інші документи.

Також працівник подає на підприємство реєстраційний номер облікової картки (ідентифікаційний код).

До інших документів належать, зокрема:

• військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці);
• свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• пенсійне посвідчення;
• посвідчення учасника бойових дій;
• посвідчення особи з інвалідністю (висновок і індивідуальна програма реабілітації від МСЕК);
• чорнобильське посвідчення відповідної категорії;
• свідоцтво про народження дитини (дітей);
• документ, що підтверджує статус одинокої матері;
• документ, що засвідчує дитині інвалідність тощо.

Крім того, при прийнятті на роботу працівник має написати заяву, а роботодавець видати наказ та подати до податкової повідомлення про прийняття на роботу.

Звітність при створенні нового робочого місця

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про зайнятість, нове робоче місце – робоче місце, яке створене:

• у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців;
• створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника.

Отже, для заповнення додатків об’єднаної звітності створене роботодавцем нове робоче місце має відповідати вищезазначеним умовам.

Ознаку створення нового робочого місяця потрібно зазначати у відповідних додатках до об’єднаної звітності, а саме:

• у Додатку 5 у графі 18 відображається дата створення нового робочого місця (штатної одиниці), на яке у звітному періоді працевлаштований працівник. Звертаєсо увагу, що дата створення нового робочого місця може не збігатися з датою початку трудових відносин з працівником прийнятого на цю посаду, яка вказується у графі 10;
• у Додатку 1 у графі 24 зазначається «1-так» - ознака нового робочого місця.

Крім того, кількість створених робочих місць потрібно відображати в рядку 110 титульної частини об’єднаної звітності.

Об’єднана звітність подається до податкової за основним місцем обліку підприємства.

Право на компенсацію ЄСВ при створенні робочого місця

У п. 3 ст. 24 Закону про зайнятість зазначено, що роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тож, право на вказану компенсацію мають роботодавці, які:

• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
• протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з працевлаштованою на нове робоче місце особою щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Увага! У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Таким чином, для отримання компенсації роботодавець має працевлаштувати працівника за трудовим договором на нове робоче місце та протягом 2 років заповнювати графу 24 «Ознака нового робочого місця» Додатку 1 об’єднаної звітності. 

Зазначемо, що права на компенсацію не мають роботодавці, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами (п. 3 Порядку №153).

Також, для отримання компенсації роботодавець щомісяця протягом наступних 12 місяців з дня укладання трудового договору подає центру зайнятості довідку про виконання умов за відповідною за формою, вказаною у Додатку 1 Порядку №153.

Центр зайнятості після описаної в п. 6 Порядку №153 перевірки протягом 10 календарних днів приймає рішення про виплату компенсації, формує заявку на потребу в коштах на її виплату. Виплата компенсації здійснюється щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.

Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами (пп. 7,8,9 Порядку №153).