Сплачувати ЄСВ за місяць, на який припадає дата смерті ФОП, не потрібно

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, платниками ЄСВ є фізособи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування ЄВ для фізосіб – підприємців (крім фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Базою нарахування ЄВ для фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №755, відомості, зокрема, про фізосіб – підприємців вносяться до ЄДР на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 ч. 4 ст. 18 Закону №755).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 13 Закону №755).

Крім того, п. 9 розд. VІ Інструкції №449 визначено, що у разі смерті фізичної особи – підприємця, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону про ЄСВ несуть зобов’язання зі сплати ЄВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати ЄВ підлягає списанню.

Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем, за період, на який припадає дата  її смерті, не є базою нарахування ЄВ.