Щодо квоти на працевлаштування осіб передпенсійного віку
Такі особи й раніше мали додаткові державні гарантії в працевлаштуванні. Вони входили до категорії тих осіб, на працевлаштування яких встановлено квоту (ст. 14 Закону №5067).
Але наразі квота є такою: підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
З 01.01.2018 р. до неї додано нову норму: для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.
Щодо того, чи потрібно звільняти працівника, щоб прийняти особу передпенсійного віку
Вважаємо, що такого робити не можна, оскільки немає законних підстав для звільнення працівника, який уже працевлаштований для того, щоб виконати квоту встановлену у ст. 14 Закону №5067. Але таку ситуацію слід було передбачити заздалегідь, тобто двадцятий працівник мав би бути особою передпенсійного віку.
Для того, щоб уникнути порушення норм чинного законодавства та виконати квоту, рекомендуємо прийняти на роботу працівника передпенсійного віку.
Щодо відповідальності за невиконання квоти
Такого в чинному законодавстві теж не зазначається, оскільки, як і раніше, за ст. 53 Закону №5067, каратимуть роботодавців не за невиконання цієї квоти, а за необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб.
Роботодавці самостійно розраховують квоту з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно.
Але також роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування цієї категорії громадян до державної служби зайнятості. Для цього вони подають звіт за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". А центр зайнятості знаходить кандидатів за зазначеними вакансіями та спрямовує до потенційних роботодавців.
Як раніше повідомляло Мінсоцполітики на корінці направлення на працевлаштування, яке центр зайнятості видає безробітному для відвідування ним роботодавця, графу "Відповідь про прийняте рішення" (щодо працевлаштування) заповнює роботодавець, а шукач роботи повертає корінець направлення до центру зайнятості. При цьому роботодавець ставить відмітку (або наводить пояснення - і воно має бути обґрунтованим!) біля належної причини відмови у працевлаштуванні.
Якщо цього не зробити, ось тоді до роботодавця застосовуватиметься штраф за відмову у працевлаштуванні особи передпенсійного віку. Нагадуємо, що штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти дорівнюватиме двократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Тобто, у 2017 році цей штраф становитиме 3200 х 2 = 6400 грн, але у наступному році, відповідно, зросте.