Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу регулюється постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.
У вищезгаданому порядку не передбачено внесення змін чи виправлення помилок у невірно подане повідомлення про прийняття до ДФС. Отже, законодавець не дав права на помилку підприємствам, що звітують.
Але податківці разом із Мінсоцполітики роз’яснюють, що помилки виправити у повідомленні можливо.
У повідомлення передбачено два типи (які у ньому зазначаються):
повідомлення:
- "початкове" - подання інформації про прийняття працівника на роботу;
- "скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Отже, у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними.
Ґрунтуючись на таких роз’ясненнях, саме так ми рекомендували виправляти помилку, зазначену у запитанні, раніше.
Втім, подавати "скасовуюче" повідомлення про прийняття на роботу працівника без попереднього подання "початкового" не логічно. "Скасовуюче" повідомлення має видалити інформацію з бази даних податківців, а "початкове" - її додати.
Тому, цілком можливо, що в разі такої помилки податківці вважатимуть, що роботодавець про прийняття на роботу працівника ДФС не проінформував. В такому випадку, вони вимагатимуть сформувати нове "початкове" повідомлення про прийняття уже в поточному періоді й подати до ДФС. Але ми не рекомендуємо із цим поспішати, і ось чому.
Щодо штрафних санкцій
Виправлення помилки у поданому повідомленні і неповідомлення про прийняття працівника на роботу – це різні речі. І відповідальність за них різна.
Усе про зарплату і кадри –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Мінсоцполітики вважає, а податківці з ним погоджуються, що накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до ДФС та її територіальних органів чинним законодавством не передбачено.
Виходячи із запитання, інформацію роботодавець подав вчасно, лише помилився у типі повідомлення. Тож, її слід уточнити шляхом подання двох повідомлень (скасовуючого і початкового). І в такому випадку штраф до роботодавця застосовуватися не буде.
Якщо ж податківці вважатимуть, що через помилку в типі повідомлення взагалі не подавалося (незважаючи на наявність квитанції про його прийняття), і вимагатимуть подати його наново (із запізненням), є ризик застосування штрафу. Який доведеться оскаржувати у адміністративному або судовому порядку.
Щодо розміру штрафу, який можуть вимагати сплатити податківці, зазначимо таке.
Держпраці у листі від 03.08.2015 р. №1364/24/21/01/2298-15 про застосування штрафів досить суворо відреагували щодо даного правопорушення, вважаючи його неукладенням трудового договору (у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).
Однак ми з такою позицією не погоджуємось, адже неукладення із працівником трудового договору та неповідомлення органу ДФС про прийнятого співробітника – це різні речі.
В одному з роз’яснень Держпраці Черкаської області було чітко зазначено, що за неподання повідомлення про прийняття працівника застосовується штраф у розмірі 3200,00 грн. Докладно тут>>>
Також Апеляційний суд Кіровоградської області, розглядаючи справу №404/2115/16-п визнав порушенням з боку Держпраці трактування неповідомлення про найманого працівника, як допуск працівника без укладення трудового договору.
Аналогічну позицію зайняв Іванівський районний суд Одеської області у справі №499/1272/16, розглянувши його 14.02.2017 р.
Таким чином, вважаємо, що штраф на неподання повідомлення до ДФСУ про прийнятого працівника складає 3200,00 грн.
Відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 р. №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Додатково рекомендуємо ознайомитися з листом Держпраці від 04.01.2017 р. №57/4.1/4.1-ДП-17.