Компенсація днів невикористаної відпустки

Стаття 2 Закону "Про відпустки" містить заборону заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, що передбачені у ст. 24 цього закону. До таких випадків відносяться: 

• у разі звільнення працівника за дні невикористаної відпустки;
• У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство;
• за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні;
• у разі смерті працівника.

У листі Мінсоцполітики від 21.06.2012 р. №207/13/116-12 наголошували, що за бажанням працівника (за його письмовою заявою) у разі використання ним в робочому році, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік має бути виплачена грошова компенсація. Тобто працівник повинен використати 24 дні відпустки саме за той рік, за який він бажає отримати компенсацію. Тобто за період 2015-2016 рік за умови використання за цей період 24 календарних днів відпустки, працівник зможе за власним бажання отримати решту днів відпустки (сім днів). Аналогічна ситуація за 2016-2017 рік - працівник також повинен використати 24 дні календарної відпустки і тільки тоді зможе отримати компенсацію за решту днів невикористаної відпустки саме цього року. Отже, працівнику в такому випадку повинно бути надано 48 днів відпустки (24+24) і відповідно 14 днів невикористаної відпустки, за власним бажанням працівник може отримати у грошовій формі.

До того ж ст. 11 вищезазначеного закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.