Коли договір ЦПХ може бути прирівняний до трудового договору та яка за це відповідальність

Запитання: З підприємцем-«єдинником» ІІІ групи укладено договір на виконання робіт (перелік робіт включено до видів діяльності за єдиним податком). В договорі у розділі ціна і умови оплати прописано таке: «вартість та обсяг послуг визначається сторонами за фактом їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг, із розрахунку 192 грн без ПДВ за один відпрацьований календарний день». Чи достатньо акту виконаних робіт, щоб віднести суми за виконані роботи за фактично відпрацьовані дні на витрати? Чи не буде відноситись при такому формулюванні до вартості послуг договір ЦПХ з оподаткуванням доходів ЄСВ, ПДФО, військовим збором?

Відповідь:

Договір із фізособою на виконання роботи може бути:

• або трудовим (глава III КЗпП). Відносини, що виникають після укладення такого договору, регулюються нормами трудового права;
• або цивільно-правовим (договір підряду, глава 61 ЦКУ, чи договір про надання послуг, глава 63 ЦКУ). Відносини, що виникають після укладення такого договору, регулюються нормами цивільного права.

На тому, що фізособа може виконувати роботи як на підставі трудового, так і цивільно-правового договору, не раз наголошувало Мінсоцполітики, зокрема, в листі від 20.04.2012 р. №64/06/187-12.

У разі виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами:

• оплачується не процес праці, а її результат;
• робота не повинна мати систематичного характеру;
• результат визначається після закінчення роботи;
• результат оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), і відповідно на їх підставі проводиться оплата;
• фізособа, яка виконує роботу (надає послуги), не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• підприємство не має дотримуватися трудового законодавства.

На відміну від оплати праці за трудовим договором, винагорода за ЦПД встановлюється виключно за згодою сторін. Законодавством не передбачено обмежень у частині мінімального або максимального розміру винагороди та строків його надання.

Що ж до трудового договору, то за ним оплачується саме процес праці, а не кінцевий результат, як за ЦПД, який визначається після закінчення роботи й оформлюється актом. Крім того, за трудовим договором роботодавець повинен забезпечити працівника робочим місцем, знаряддями праці та матеріалами, а ЦПД, як правило, всього цього не передбачає, він має на меті передання замовникові лише кінцевого результату роботи.

Таким чином, слід чітко розмежовувати можливість виконання роботи за трудовим договором і за ЦПД.

Наведемо приклад. Фізична особа не може виконувати функції, наприклад, юриста на підприємстві за ЦПД на постійній основі (систематично). Водночас фізособа може виконувати разові завдання (проекти) юридичного характеру (наприклад, підготовка окремих консультацій або супровід судових справ) за ЦПД.

Якщо перевіряльники встановлять, що фактично відносини між підприємством та фізособою є трудовими, а не цивільно-правовими, то до такого підприємства застосують всі штрафи за недотримання трудового та, відповідно, податкового законодавства, законодавства з ЄСВ — зокрема:

• 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (ст. 265 КЗпП);
• 25% суми визначеного податкового зобов'язання з ПДФО/ВЗ, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму такого зобов'язання (п. 123.1 ПКУ);
• за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

На це, тобто на можливість визнання цивільно-правових відносин трудовими, податківці постійно натякають у ЗIР*: «...Це правило (прим.ред. тобто мова про особливості оподаткування за трудовим договором, не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ».

Про це усе ми детально розказували, зокрема, тут й тут.

Судячи із умов питання та враховуючи усе вищесказане, вважаємо, що існує суттєвий ризик визнання цивільно-правових відносин із ФОП 3 групою платником ЄП трудовими, адже із договору випливає, що підприємство як раз й оплачує не кінцевий результат роботи, а сам процес, тобто відпрацьовані години. Про відповідальність підприємства-податкового агента у такому разі ми зауважили вище. Тому радимо переглянути умови договору ЦПХ.

Що ж стосується відображення у бухобліку витрат (адже з метою оподаткування податку на прибуток об’єкт оподаткування береться саме із даних бухобліку згідно з п. 134.1.1 ПКУ), то акту виконаних робіт буде достатньо для відображення понесених витрат (Дт 23-94 Кт 631, Дт  631Кт 311).

* Запитання: «Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФОП від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних платника податку?», «За якою ознакою у податковому розрахунку за ф. №1ДФ відображається сума оподатковуваного доходу, виплачена ФОП, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію?», «Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, виплачена СГ ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність?»