Відносини, що виникають при направленні працівників для підвищення кваліфікації за кордон, регулюються Положенням про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації, затвердженим постановою КМУ від 04.03.1996 p. №287.
Це положення поширюється на працівників, а також військовослужбовців, аспірантів і студентів, направлених відповідно до укладених міжнародних договорів України за кордон на навчання або стажування, як на двосторонній основі, так і за рахунок сторони, що приймає, або сторони, що направляє.
Але умови забезпечення мають відмінності залежно від того, за яких умов здійснюється направлення:
- на двосторонній (міждержавній) основі, за рахунок сторони, яка приймає,
- або за рахунок сторони, яка направляє.
Направлення за кордон на навчання на двосторонній (міждержавній) основі здійснюється відповідно до підписаних сторонами документів.
За п. 2 Положення №287 строк навчання студентів не повинен перевищувати двох років, аспірантів - одного року, а строк стажування наукових і науково-педагогічних працівників - шести місяців.
За працівниками, направленими за кордон на навчання, зберігається місце роботи, служби (посада), місце навчання та середня заробітна плата.
При цьому середня заробітна плата розраховується за два останні календарні місяці до направлення за кордон з урахуванням виплат, встановлених Порядком №100 (п. 3 Положення №287).
Також працівникам мають виплачуватися добові витрати. При цьому добові за час проїзду від місця роботи (навчання) в Україні до місця навчання за кордоном і повернення до місця роботи (навчання) в Україні виплачуються у порядку, передбаченому законодавством про службові відрядження. Але за умови, якщо сторона, що приймає, не провадить зазначених виплат (п. 7 Положення №287). У цієї ж нормі згадується про Інструкцію №59, яка вже не поширюється на суб’єкти господарювання не бюджетної сфери. А тому таким підприємствам потрібно дотримуватися правил щодо добових, встановлених пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ.
Граничні норми добових витрат у 2016 році >>
Зверніть увагу! П. 8 Положення встановлено, що кошти в іноземній валюті можуть виплачуватися працівникові, направленому за кордон на навчання, за рішенням керівника у розмірі, що визначається у відсотках до сум витрат на відрядження залежно від разів харчування на добу.
При цьому норма Положення ґрунтується на Постанові КМУ від 02.02.2011 р. №98, яка не поширюється на суб’єктів господарювання не бюджетної сфери.
П. 8 Положення №287 також зазначено, що керівник може встановлювати обмеження щодо розмірів виплати коштів працівникові, направленому за кордон на навчання. Тож керівник має право прийняти рішення про таке обмеження та видати відповідний наказ з цього приводу.
Оплата витрат на проїзд від місця роботи в Україні до місця навчання за кордоном і назад відшкодовується з урахуванням вимог постанови КМУ №98 та Інструкції №59.
Відповідно підприємствам небюджетної сфери слід враховувати норми пп. 170.9.1 ПКУ. Докладніше це розглянуто у новинах тут і тут.
Аналітика від Дт-Кт: навчання фізосіб за рахунок підприємства
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити