Індексація заробітної плати після звільнення працівника

Донарахування індексації звільненим працівникам – операція не така вже й рідкісна у вітчизняній практиці. Іноді вона буває спричинена помилками у нарахуванні індексації такому працівнику до його звільнення. А іноді й тим, що індексація працівникові взагалі не нараховувалася, а виправити цю помилку роботодавець вирішив вже після звільнення працівника. 

В будь-якому випадку, якщо внаслідок виправлення помилки виникла необхідність донарахувати працівникові індексацію, відображається таке донарахування у місяці, в якому помилку виявлено і в якому вона виправляється (а не в місяці, за який нараховується така індексація). Зауважимо, що ані КЗпП, ані Законом про оплату праці це не встановлено. Проте на практиці це здійснюється саме так через пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати.

При цьому виправлення не вносяться в документ про нарахування зарплати за той місяць, за який донараховується індексація. Це виправлення можна відобразити у відомості про нарахування зарплати за місяць, у якому помилку було виявлено. Проте правильніше, на нашу думку, буде скласти бухгалтерську довідку, до якої додати розрахунок донарахованої суми індексації (у довільній формі). У цій довідці слід відобразити відповідну кореспонденцію рахунків. 

Оскільки сума індексації належить до фонду оплати праці (і це теж передбачено пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати), то зобов’язання її виплатити потрапить до кредиту рахунку 66. А ось дебет рахунку залежатиме від того, за який період така індексація донараховується. 

Справа в тому, що зобов’язання з оплати праці спричиняють виникнення витрат. І вид таких витрат залежить від того, у якій саме частині діяльності роботодавця використовується праця певного працівника. А якщо йдеться про донарахування з оплати праці вже звільненого працівника, в місяці після його звільнення, то говорити про коригування витрат того місяця, за який донараховується індексація, вже не можна. Так само й в місяці, у якому відображається в бухобліку така індексація, праця такого працівника вже не використовується, а отже, витрати з нарахування такої індексації, на нашу думку, не повинні потрапити до поточної собівартості виготовленої у такому місяці продукції, адміністративних або збутових витрат.   

Отже, якщо йдеться про донарахування індексації за поточний звітний рік, то при такому донарахуванні витрати з індексації потраплятимуть до дебету субрахунку 949 або 977 (залежно від облікової політики підприємства). 

Зауважимо, що в платників податку на прибуток витрати з донарахування такої індексації сформують у звітному періоді, у якому відбувається виправлення помилки, фінансовий результат до оподаткування, який наразі є об’єктом оподаткування цим податком. При цьому в ПКУ немає різниці щодо такого донарахування (виправлення помилки), а отже, коригувати такий фінансовий результат на суму донарахованої індексації не доведеться. 

В податковому розрахунку за формою №1ДФ таке донарахування відображається за звітний період, у якому воно відбувається, з ознакою доходу 101.

Зверніть увагу: ПКУ не містить норм щодо звільнення такого доходу від оподаткування, а отже, суми донарахованої індексації оподатковуватимуться ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Однак, оскільки йдеться про донарахування у поточному звітному періоді індексації за минулі місяці, то оподатковувати такий дохід треба за наступним алгоритмом: 

- додати суму донарахованої за певний місяць індексації до суми доходу, раніше нарахованого за такий місяць. Така наново визначена сума і буде загальномісячним оподаткованим доходом працівника, з якого наново слід буде обчислити суми ПДФО та військового збору, і за необхідності доплатити до бюджету несплачену різницю;

- під час оподаткування застосовуються ставки ПДФО, які діяли у місяці, за який нараховується індексація. Тут слід діяти за аналогією до роз’яснень ДФС, наведених у листі від 11.02.2016 р. №2975/10/28-10-06-11.

Щодо ЄСВ, то  оскільки під час нарахування доходу працівника вже звільнено, то існує позиція ДФС, що ЄСВ на суму такої індексації нараховувати не потрібно, а отже не потрібно буде відображати суму такого доходу в щомісячному Звіті про ЄСВ (Додаток 4). 

Однак користуватися таким роз’ясненням (а воно стосувалося суми компенсації за невикористану відпустку), щодо суми донарахованої індексації ми не радимо, і ось чому. 

Така позиція податківців не є новацією. Наприклад, у листі від 14.11.2013 р. №1486/10/16-31-17-01-21, ГУ Міндоходів у Полтавській області роз’яснювало, що базується вона на нормах ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. Але застосовувати  ці норми слід так. 

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону про ЄСВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. 

Суми грошових компенсацій у разі невикористаних щорічних (основної та додаткових) відпусток є платою за невідпрацьований час (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати). Отже, на зазначені суми компенсацій, які виплачується звільненим особам, ЄСВ не нараховується. 

Але ж сума індексації зазначена в пп. 2.2.7 Інструкції і до виплат за невідпрацьований час, виходячи з цієї Інструкції, не належить! А отже, на її суму, виходячи з ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, слід нарахувати ЄСВ. І застосовувати при цьому ставку ЄСВ, яка діє у місяці, в якому така індексація донараховується. Наприклад, не дивлячись на те, що донараховується дохід минулих років, на суму індексації слід нарахувати ЄСВ за ставкою 22%, а утримання ЄСВ з суми такої індексації робити не треба. І звісно, оскільки все ж таки йдеться про дохід минулих звітних періодів, з метою визначення бази для нарахування ЄСВ слід суму такої індексації додати до суми нарахованого в місяці, за який вона донараховується. Адже нараховується ЄСВ тільки в межах максимальної величини доходу, яка діяла в місяці, за який нараховано дохід. 

У звіті з ЄСВ таку індексацію треба теж відобразити. При цьому дані про такого працівника, звісно, слід відображати лише в таблицях 1 та 6 (таблицю 5 не заповнюємо). В таблиці 6 дані про перебування працівника у трудових відносинах (реквізит 15) не відображаємо. Натомість обов’язково слід зазначити місяць і рік, за який донараховано індексацію (реквізит 11). І не забуваємо про код типу нарахувань (реквізит 10) – в цьому випадку це буде код 2.